У чоловіка 41-го року відзначаються періодичні напади серцебиття (пароксизми), сильне потовиділення, напади головного болю. При обстеженні виявлена гіпертензія, гіперглікемія, підвищення основного обміну, тахікардія. При якій патології наднирників спостерігається подібна картина?

Чому це правильна відповідь

Гіперфункція мозкового шару наднирників характеризується надмірною секрецією катехоламінів, насамперед адреналіну і норадреналіну, що призводить до генералізованої симпатикотонії. Збільшення концентрації цих медіаторів активує α- та β-адренорецептори на клітинах серцево-судинної, дихальної та метаболічної систем, спричиняючи швидкі системні зміни. Такий гормональний профіль найчастіше пов’язаний з феохромоцитомою — пухлиною мозкового шару, що періодично вивільняє великі порції катехоламінів, що проявляється нападами (пароксизмами) тахікардії, гіпертензії та пітливості. Основний механізм порушення полягає в активації адренорецепторів, що спричиняє вазоконстрикцію через α1-рецептори, збільшення ЧСС і сили скорочень через β1-рецептори та розпад глікогену в печінці через β2-рецептори. Це призводить до гіпертензії, тахікардії, гіперглікемії і збільшення основного обміну, які всі присутні в клінічній картині. Гіперметаболізм обумовлений катехоламін-індукованим посиленням ліполізу, глікогенолізу та стимуляцією мітохондріального дихання. Пароксизмальний характер симптомів зумовлений тим, що секреція катехоламінів може відбуватися епізодично, у відповідь на стрес, фізичне навантаження чи механічний вплив на пухлину. Системне вивільнення великих доз медіаторів викликає раптове підвищення артеріального тиску, посилену роботу серця і гіперактивацію еккринових потових залоз. Головний біль виникає як наслідок гіпертензії, вазоспазму мозкових судин та активації ноцицептивних шляхів. Гіперглікемія при гіперфункції мозкового шару є прямим результатом стимуляції β-рецепторів печінки, що підсилюють глікогеноліз і глюконеогенез, а також інгібують секрецію інсуліну через α2-рецептори β-клітин підшлункової залози. Таким чином, організм переходить у режим "fight or flight", де забезпечення глюкози стає пріоритетом. Це призводить до метаболічного зрушення та посилення основного обміну, зокрема через підвищення термогенезу. Варіант "Гіперфункція мозкового шару" є правильним, оскільки описана симптоматика — пароксизми тахікардії, гіпертензія, потовиділення, головний біль, гіперглікемія та підвищення основного обміну — є типовою для катехоламін-надлишкових станів і відображає системну активацію симпато-адреналової системи. Інші порушення наднирників викликають інші гормональні дисбаланси з іншими клінічними маркерами.