У пацієнтки 23-х років після використання нової губної помади з’явилися набряк і свербіння губ, а через 2 дні - кірочки на червоній облямівці губ. Який тип алергічної реакції найбільш імовірний?

Чому це правильна відповідь

Анафілактичний тип гіперчутливості належить до реакцій негайного типу, які розвиваються внаслідок IgE-опосередкованої активації опасистих клітин і базофілів. Сенсибілізація до хімічних речовин косметики відбувається після первинного контакту, при якому низькомолекулярні гаптени, поєднавшись із білками шкіри, набувають імуногенності та запускають Th2-асоційовану імунну відповідь з диференціацією В-лімфоцитів у плазматичні клітини, що синтезують IgE. Повторний контакт з алергеном призводить до перехресного зв’язування молекул IgE на FcεRI-рецепторах опасистих клітин, активації внутрішньоклітинних сигнальних шляхів (PLC, PKC, підвищення Ca2+) і швидкої дегрануляції. Гістамін, триптаза, лейкотрієни та простагландини викликають вазодилатацію, підвищення проникності судин, набряк тканин і стимуляцію нервових закінчень. Саме ці молекулярні механізми лежать в основі гострих симптомів — набряку та свербіння губ, які виникають безпосередньо після контакту з алергеном. Медіатори також спричиняють порушення бар’єрної функції епітелію, що призводить до ексудації, десквамації та формування кірочок через кілька днів — це відображає пізню фазу IgE-опосередкованого запалення, пов’язану із залученням еозинофілів, Th2-клітин та цитокінів (IL-4, IL-5, IL-13). Важливим компонентом патофізіології анафілактичної реакції є локальна, а не системна відповідь. У даному випадку реакція обмежена губами без бронхоспазму, гіпотензії чи генералізованої кропив’янки, що вказує на місцевий варіант анафілактичної реакції. Однак ключові механізми — IgE, дегрануляція, медіатори, швидкий початок симптомів — залишаються типовими для анафілаксії незалежно від локалізації. Поява кірочок не свідчить про перехід реакції до іншого типу гіперчутливості, а відображає наслідки тривалого локального запалення: пошкодження епітелію, ексудативно-некротичні зміни та регенерацію. При інших типах імунопатологічних реакцій (II, III, IV) клінічна динаміка, медіатори та морфологія ушкодження не відповідають швидкому початку, вираженому набряку та свербінню. Таким чином, правильним є анафілактичний тип, тому що він найбільш точно відображає механізм IgE-опосередкованої реакції з негайним початком, набряком, свербінням та подальшими ексудативно-деструктивними змінами. Інші запропоновані варіанти мають інший механізм, часову динаміку та клінічні прояви.