Глікоген, що надійшов з їжею, гідролізувався у шлунково-кишковому тракті. Який кінцевий продукт утворився в результаті цього процесу?

Чому це правильна відповідь

Глікоген тваринного походження, що надходить з їжею, є розгалуженим полімером, який складається виключно з молекул D-глюкози, з’єднаних α-1,4-глікозидними зв’язками в лінійних ланцюгах та α-1,6-глікозидними зв’язками в точках розгалуження. У шлунково-кишковому тракті гідроліз глікогену розпочинається вже в ротовій порожнині під дією α-амілази слини (оптимальне рН 6,8), продовжується панкреатичною α-амілазою в дванадцятипалій кишці та завершується ферментами щіткової облямівки ентероцитів. α-Амілази є ендоглюкозидазами і розщеплюють внутрішні α-1,4-зв’язки, утворюючи мальтозу, мальтотріозу та α-граничні декстрини, що містять α-1,6-зв’язки. Повне розщеплення до мономерів відбувається завдяки двом ключовим ферментам щіткової облямівки: мальтазі-глюкоамілазі (гідролізує α-1,4-зв’язки від невосстанавливаючого кінця мальтози та мальтотріози з послідовним відщепленням глюкози) та оліго-1,6-глюкозидазі (ізомальтазі, декстриназі), яка специфічно розриває α-1,6-зв’язки в точках розгалуження декстринів. У результаті всіх етапів гідролізу єдиним кінцевим продуктом є вільна D-глюкоза, яка потім активно всмоктується в ентероцитах через SGLT1 та виходить у кров через GLUT2. Жодних інших моносахаридів чи їх похідних при цьому не утворюється, оскільки в структурі глікогену відсутні залишки галактози, фруктози чи інших цукрів. Процес травного гідролізу глікогену не регулюється гормонами і не залежить від енергетичного стану організму, на відміну від ендогенного глікогенолізу в печінці та м’язах, а визначається лише наявністю субстрату та активністю травних ферментів. Саме тому кінцевим продуктом повного ферментативного розщеплення харчового глікогену в шлунково-кишковому тракті завжди є глюкоза, що повністю відповідає умові задачі та відрізняє цей процес від гідролізу крохмалю рослинного походження (теж дає глюкозу) та від гідролізу інших дисахаридів.