MedOnline Тренуватись онлайн

При гістологічному дослідженні органів і тканин померлої від ниркової недостатності молодої жінки, у якої прижиттєво виявлявся високий титр антинуклеарних антитіл, виявлені поширені фібриноїдні зміни в стінках судин. Відмічається ядерна патологія з вакуолізацією ядер, каріоре-ксисом, утворенням гематоксилінових тілець. Який найбільш імовірний діагноз?

Чому це правильна відповідь

Системний червоний вовчак (СЧВ) — це системне хронічне аутоімунне захворювання, при якому імунна система продукує широкий спектр аутоантитіл, здатних утворювати імунні комплекси з різними ядерними та цитоплазматичними компонентами. Ключовою ланкою патогенезу є порушення толерантності та поліклональна активація В-лімфоцитів, що сприяє масовому утворенню антинуклеарних антитіл та циркулюючих імунних комплексів. Велика їх кількість відкладається у стінках судин різного калібру, провокуючи розвиток фібриноїдних змін та васкулітів практично в усіх органах і тканинах. Вичерпна морфологія: для СЧВ є типовими дифузні фібриноїдні зміни судинної стінки (фібриноїдний некроз і дезорганізація), що супроводжуються запальною інфільтрацією, екстравазацією білків плазми, відкладенням імунних комплексів. Для ядерної патології характерні набухання, вакуолізація, фрагментація й руйнування ядер клітин (каріорексис), що морфологічно проявляється гематоксиліновими тільцями (тільця LE) — зруйновані ядра, які фагоцитують макрофаги або нейтрофіли і фарбуються гематоксиліном. Мікроскопічна картина — це ядерна патологія різних типів клітин, лейкоцитокластичний васкуліт, фібриноїдні некрози стінок судин, наявність гематоксилінових тілець і імунних комплексів у променевих клубочках нирок (при люпус-нефриті), а також ознаки системного ураження багатьох органів. Все це клініко-патологічно проявляється дифузними і неспецифічними запальними реакціями, поліорганністю і прогресом до ниркової недостатності. З позиції диференційної діагностики: вузликовий периартеріїт призводить переважно до некрозу невеликих або середніх артерій, але без специфічної ядерної патології та гематоксилінових тілець; гіпертонічна хвороба, облітеруючий ендартеріїт та атеросклероз мають зовсім інший патогенез — ураження судинної стінки без імунних комплексів, фібриноїдних некрозів і LE-телець.

Чому інші варіанти не підходять

Вузликовий периартеріїт
Вузликовий периартеріїт характеризується некротизуючим васкулітом середніх артерій, але у морфології переважає фібріноїдний некроз без гематоксилінових тілець та вираженої ядерної патології, антинуклеарні антитіла для цієї патології не характерні.
Гіпертонічна хвороба
Гіпертонічна хвороба призводить до гіалінозу, фібріноїдного некрозу, склерозу дрібних артерій та артеріол, але не супроводжується появою антинуклеарних антитіл, гематоксилінових тілець або ядерної патології клітин.
Облітеруючий ендартеріїт
Облітеруючий ендартеріїт переважно уражає периферичні артерії із розвитком склерозу і стенозу, при цьому не виявляють фібриноїдних змін у всіх органах, гематоксилінових тілець і характерної для вовчака ядерної деструкції.
Атеросклероз
Атеросклероз — це хронічна патологія судинної стінки, з формуванням фіброзних бляшок, ліпідозом, кальцифікацією й тромбозами, але не супроводжується імунними комплексами, антинуклеарними антитілами та морфологією, властивою СЧВ.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Патологія імунної системи