MedOnline Тренуватись онлайн

Чоловік 50-ти років хворіє на хронічний бронхіт, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження, постійний кашель з відходженням харкотиння. При обстеженні діагностовано ускладнення - емфізема легень. Чим вона зумовлена?

Чому це правильна відповідь

Емфізема легень є формою хронічного обструктивного захворювання дихальних шляхів, для якої характерна персистуюча деструкція альвеолярних стінок та міжальвеолярних перегородок. Основним порушенням є втрата еластичних волокон легень, що призводить до підвищеної легкості розтягування при вдиху, але з порушенням еластичного відновлення об’єму при видиху. Це механічне ослаблення паренхіми унеможливлює повноцінне скорочення альвеол і призводить до пастозного застою повітря в дистальних відділах бронхіол. Молекулярні механізми включають дисбаланс між протеазами і антипротеазами у легенях: збільшення активності еластаз нейтрофілів та зниження α1-антитрипсину спричиняє деградацію еластину, колагену та структурних білків стінок альвеол. Крім того, підвищене оксидативне навантаження при хронічному запаленні активує ферменти деградації матриксу та сприяє апоптозу альвеолоцитів, поглиблюючи деструкцію тканини. На клітинному рівні втрата еластичності призводить до підвищення залишкового об’єму легень, порушення пасивного відтоку повітря під час видиху та формування патологічних повітряних просторів. Це механічно зумовлює задишку, особливо при фізичному навантаженні, і зменшує ефективну вентиляцію легень без значних змін у альвеолярній вентиляції на спокої. Системні наслідки включають підвищення роботи дихальних м’язів, розвиток гіпоксемії та вторинної гіперкапнії, що стимулює компенсаторні адаптації з боку ЦНС та серцево-судинної системи. Порушення еластичних властивостей також обумовлює дилатацію дистальних бронхів і створює сприятливі умови для застою секрету та інфекцій, поглиблюючи хронічне запалення. Варіант правильний, оскільки ключова ознака емфіземи – зниження еластичних властивостей паренхіми легень, що визначає клінічні прояви та патофізіологічну основу задишки і порушення вентиляції. Інші варіанти описують вторинні явища або наслідки, але не пояснюють механічну сутність патології.

Чому інші варіанти не підходять

Зменшення розтяжності легень
Зменшення розтяжності характерне для фібротичних змін, а не емфіземи. При емфіземі легкі стають більш розтяжними, а не менш, тому цей варіант суперечить патогенезу.
Порушення вентиляційно-перфузійного співвідношення в легенях
Це ускладнення може виникати вторинно через деструкцію тканини, але не є первинним механізмом емфіземи. Патогенетично першорядним є механічне зниження еластичності, а не порушення V/Q.
Зменшення альвеолярної вентиляції
Альвеолярна вентиляція на спокої часто залишається відносно нормальною, оскільки механічна еластичність впливає на пасивний видих. Тому зменшення вентиляції не пояснює первинний патогенез емфіземи.
Зменшення перфузії легень
Перфузійні порушення можуть виникати при тяжких ускладненнях, але не є початковим механізмом емфіземи. Основний патогенетичний процес – руйнування еластичних структур легень, що веде до застою повітря, а не до порушення кровотоку.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Патофізіологія зовнішнього дихання