До приймального відділення лікарні надійшов непритомний юнак з ознаками отруєння морфіном. Відзначається поверхневе та рідке дихання, яке обумовлене пригніченням дихального центру. Який тип недостатності дихання виник при цьому?

Чому це правильна відповідь

Отруєння морфіном викликає глибоке пригнічення дихального центру в довгастому мозку через активацію μ-опіоїдних рецепторів преботцинґерового комплексу та ретро-трапезоїдного ядра. Це призводить до різкого зниження чутливості нейронів до головного фізіологічного стимулу дихання — гіперкапнії (CO₂/H⁺) за рахунок гіперполяризації нейронів через відкриття G-протеїн-залежних калієвих каналів та пригнічення аденілатциклази. В результаті центральний драйв дихання падає, частота та глибина дихальних рухів зменшуються, розвивається виражена гіповентиляція альвеол з прогресуючою гіперкапнією та гіпоксією. Тип дихальної недостатності при цьому — вентиляційна дисрегуляторна (центрогенна), оскільки механіка легень, прохідність дихальних шляхів і дифузійна здатність альвеолярно-капілярної мембрани залишаються інтактними, а порушення газообміну зумовлене виключно недостатньою нервовою імпульсацією до дихальних м’язів. Клінічно проявляється рідким поверхневим диханням (4–8 за хвилину), ціанозом, гіперкapнією (PaCO₂ >60–80 мм рт.ст.), респіраторним ацидозом і, за відсутності допомоги, зупинкою дихання. Ключовою патогенетичною ознакою саме дисрегуляторного типу є первинне ураження центральних механізмів регуляції дихання при збереженій здатності легень і грудної клітки забезпечувати адекватну вентиляцію за наявності стимуляції.