У крові чоловіка 26-ти років виявлено 18% еритроцитів сферичної, сплощеної, кулястої та остистої форм. Інші еритроцити були у формі двоввігнутих дисків. Як називається таке явище?

Чому це правильна відповідь

Пойкілоцитоз означає різноманітність форм еритроцитів, що відображає ступінь гетерогенності популяції клітин крові. У фізіологічних умовах у периферичній крові присутній невеликий відсоток еритроцитів, які відрізняються від типової двоввігнутої дископодібної форми. Це можуть бути сферичні, овальні, кулясті, сплощені або злегка остисті форми. Їхній відсоток зазвичай становить до 20% популяції еритроцитів та не супроводжується клінічними проявами анемії або гемолізу. Мікроскопічно при фізіологічному пойкілоцитозі інші показники морфології крові зберігаються в межах норми: клітини мають адекватну забарвленість, відсутні значні порушення мембран, не спостерігається поліхроматофілія, базофільна пунктуація або патологічні включення. Відсутня анізоцитія та виражене зміщення індексів еритроцитів, оскільки зміна стосується лише форми, а не розміру. Патогенетично така варіабельність форми є наслідком нормальних змін архітектури мембрани під впливом фізіологічних навантажень, віку клітин, а також механічних факторів у мікроциркуляторному руслі. Ці зміни не супроводжуються структурними дефектами мембрани чи метаболічними порушеннями, що є ключовою відмінністю від патологічних форм пойкілоцитозу. Важливо, що кількість змінених клітин у задачі становить 18%, що входить у нормальні фізіологічні межі та розглядається як варіант норми. Оскільки решта еритроцитів має нормальну форму двоввігнутих дисків і відсутні дані про інші гематологічні аномалії, це не можна трактувати як патологічне явище або прояв анемії. Тому саме фізіологічний пойкілоцитоз є правильним терміном для опису цього стану. Інші варіанти відповіді або ґрунтуються на збільшенні кількості клітин, або на патологічній зміні форми з наслідками для функції, або на порушенні їхнього розміру. У задачі не виявлено жодних ознак патологічної гемолізуючої анемії, мембранопатії або токсичного ураження, що підтверджує фізіологічність явища.