У крові чоловіка 26-ти років виявлено 18% еритроцитів сферичної, сплощеної, кулястої та остистої форм. Інші еритроцити були у формі двоввігнутих дисків. Як називається таке явище?

Чому це правильна відповідь

Фізіологічний пойкілоцитоз є нормальною варіацією форми еритроцитів у периферичній крові здорової людини, де в нормі до 15–20 % еритроцитів можуть мати відхилення від класичного двоввігнутого диска (сфероцити, еліптоцити, стоматоцити, акантоцити, ехиноцити), що відображає гетерогенність популяції еритроцитів за віком та мембранними властивостями. Макроскопічно в мазку крові видно окремі еритроцити сферичної, сплощеної, кулястої чи остистої форми на тлі переважної більшості нормальних двоввігнутих дисків, тоді як мікроскопічно ці клітини зберігають нормальний діаметр, центральне просвітлення та рівномірне забарвлення гемоглобіном без ознак анізохромії чи патологічних включень. Таке явище пов’язане з етіологією та патогенезом нормального еритропоезу, де в кістковому мозку щоденно утворюється близько 200 млрд еритроцитів різного ступеня зрілості, а в периферичній крові циркулюють еритроцити віком від кількох годин до 120 діб, що призводить до природної морфологічної гетерогенності мембрани та форми без порушення функції чи скорочення тривалості життя клітин. Ускладнень фізіологічний пойкілоцитоз не викликає, оскільки це норма; його перевищення понад 20–25 % уже вважається патологічним і може свідчити про гемолітичні, постгеморагічні чи диспластичні стани. В контексті питання, де в крові молодого чоловіка виявлено 18 % еритроцитів сферичної, сплощеної, кулястої та остистої форм при збереженні більшості нормальних двоввігнутих дисків, правильним є саме фізіологічний пойкілоцитоз, оскільки вказана частка не перевищує норму, а описані форми є класичними варіантами нормальної морфологічної варіабельності еритроцитів, тоді як інші варіанти або стосуються розміру (анізоцитоз), або вказують на патологію (патологічний пойкілоцитоз), або позначають збільшення кількості еритроцитів (еритроцитоз). Крім того, вік пацієнта та відсутність клінічних даних про анемію чи гемоліз підтверджують фізіологічний характер явища. На відміну від патологічного пойкілоцитозу, який супроводжується серпоподібними, мішенеподібними, шизоцитами чи акантоцитами у великій кількості та поєднується з анемією, фізіологічний пойкілоцитоз є випадковою знахідкою без клінічного значення.