У хворого 45 років на правій нозі спостерігається блідість шкіри гомілки і стопи, визначається відсутність пульсації тильної артерії стопи та задньої великогомілкової артерії. Пульсація стегнової артерії збережена. Поранення який артерії сталося?

Чому це правильна відповідь

Клінічна картина з блідістю шкіри гомілки і стопи, відсутністю пульсації аа. dorsalis pedis та a. tibialis posterior при збереженій пульсації стегнової артерії свідчить про оклюзію або поранення підколінної артерії, яка є єдиним магістральним судинним стовбуром, що забезпечує кровопостачання всієї гомілки і стопи після відходження колатералей у нижній третині стегна. Підколінна артерія (a. poplitea) починається як продовження стегнової артерії після проходження через сухожильний канал Гунтера і закінчується на рівні нижнього краю підколінного м’яза, розгалужуючись на передню і задню великогомілкові артерії. При її пораненні чи оклюзії різко знижується перфузійний тиск нижче рівня ураження, що призводить до критичної ішемії тканин гомілки і стопи з активацією анаеробного гліколізу, накопиченням лактату, падінням внутрішньоклітинного рН, порушенням функції Na⁺/K⁺-АТФази та набряком клітин. Клінічно це проявляється різкою блідістю, похолоданням, відсутністю пульсу дистальніше ураження та болем спокою, а при тривалій ішемії понад 4–6 годин виникає незворотний некроз м’язової тканини (особливо литкового і переднього компартменту гомілки) з вивільненням міоглобіну, розвитком компартмент-синдрому та ризиком ампутації. Збереження пульсації стегнової артерії виключає ураження вищерозташованих судин (зовнішньої клубової, стегнової, глибокої стегнової), а наявність колатералей навколо коліна (з низхідної колінної та інших) недостатня для компенсації при повному перериванні магістрального потоку підколінної артерії. Тому саме поранення підколінної артерії є єдиною причиною, що повністю відповідає описаній топіці ішемії та рівню зникнення пульсації.