При бактеріологічному дослідженні сечі хворого на пієлонефрит виділені мікроорганізми, що утворюють на м’ясо-пептонному агарі жовто-зелений пігмент і мають характерний запах. Як вони називаються?

Чому це правильна відповідь

Pseudomonas aeruginosa є грамнегативною паличкоподібною бактерією з полярним джгутиком для активного руху, не утворює спор чи капсули в типових штамах, але має слизисту оболонку з альгінатом у хронічних інфекціях. Збудник є облігатним аеробом, оксидазопозитивним, на м’ясо-пептонному агарі утворює колонії з характерним жовто-зеленим пігментом піоцианіном та флуоресцеїном, що надають синьо-зелений колір та фруктовий чи виноградний запах через продукцію 2-аміноацетофенону. Ці культуральні ознаки є високоспецифічними для P. aeruginosa серед збудників інфекцій сечових шляхів. Основними факторами патогенності є екзотоксин А, що інгібує синтез білка подібно до дифтерійного токсину, еластаза та протеази для руйнування тканин, піоцианін як окислювальний токсин, альгінат для біоплівки та адгезії, а також система секреції типу III для ін’єкції ефекторів у клітини хазяїна. Збудник має тропність до вологих середовищ та пошкоджених тканин, часто викликає нозокоміальні інфекції сечових шляхів при катетеризації. Патогенез пієлонефриту характеризується висхідним проникненням з уретри чи катетера, адгезією до епітелію ниркових мисок за допомогою пілів, продукцією біоплівки та токсинів, що призводять до запалення, некрозу та абсцедування. Діагностика базується на виділенні культури з сечі з підрахунком КУО більше 10^5/мл, ідентифікації за оксидазопозитивністю, утворенням піоцианіну з характерним запахом та зеленим пігментом на МПА чи селективному цетримідному агарі. Мікроскопія показує грамнегативні палички з полярним розташуванням. Серологічні методи та ПЛР застосовуються для типування штамів чи виявлення генів вірулентності в епідеміологічних дослідженнях. Диференціювати від інших ентеробактерій допомагає саме пігмент, запах та оксидазопозитивність, відсутні в ешеріхій, протея чи клебсієли. Імунітет при псевдомонадних інфекціях неповний через високу резистентність та біоплівку, переважно гуморальний з антитілами до токсинів та поверхневих антигенів, але клітинна відповідь важлива для контролю. Післяінфекційний імунітет короткочасний, повторні інфекції часті в імуносупресованих. Вакцини відсутні через антигенну мінливість, профілактика включає гігієну катетеризації, контроль нозокоміальних штамів та раціональні антибіотики. Правильність варіанту Псевдомонади зумовлена утворенням на МПА колоній з жовто-зеленим пігментом та характерним фруктовим запахом, що є класичними культуральними ознаками Pseudomonas aeruginosa при інфекціях сечових шляхів, включаючи пієлонефрит. Жоден інший збудник з наведених не продукує піоцианін з таким пігментом та запахом на стандартному середовищі.