У пацієнта з ознаками коліту виділена чиста культура бактерій, яка за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями належить до роду шигел. Яку з названих реакцій доцільно застосувати для серологічної ідентифікації культури?

Чому це правильна відповідь

Шигели є бактеріями роду Shigella, які належать до грамнегативних паличок родини Enterobacteriaceae. Вони не утворюють спор і капсул, не мають джгутиків, є нерухомими та мають типовий для грамнегативних бактерій клітинний стінковий апарат із зовнішньою мембраною, що містить ліпополісахарид. Саме О-антиген ліпополісахариду є основною серологічною ознакою, яка використовується для їх ідентифікації. Фактори патогенності шигел включають ендотоксин, інвазивні властивості та здатність до внутрішньоклітинного паразитування в епітелії товстої кишки. Однак для серологічної ідентифікації вирішальне значення мають антигенні властивості поверхневих структур, зокрема соматичні О-антигени, які є строго специфічними для різних сероварів шигел. Патогенез шигельозу пов’язаний з інвазією слизової оболонки товстої кишки, розвитком запалення та деструкції епітелію, що клінічно проявляється колітом. Після виділення чистої культури морфологічні, культуральні та біохімічні ознаки дозволяють встановити рід, але не серовар, що є принципово важливим для повної ідентифікації збудника. Основою лабораторної діагностики шигельозу після виділення культури є серологічна ідентифікація за допомогою реакції аглютинації. Для цього використовують діагностичні сироватки, що містять антитіла до відповідних О-антигенів шигел. У разі наявності специфічного антигену відбувається видима аглютинація бактерій, що дозволяє точно визначити серогрупу та серовар. Саме наявність чистої культури шигел і необхідність підтвердження її антигенної структури визначають вибір реакції аглютинації з діагностичними сироватками. Цей метод має прямий причинно-наслідковий зв’язок із будовою клітинної стінки шигел і є класичним та обов’язковим етапом їх серологічної ідентифікації.