Людині внутрішньовенно ввели 0,5 л ізотонічного розчину лікарської речовини. Які з рецепторів насамперед прореагують на зміни водно-сольового балансу організму?

Чому це правильна відповідь

Внутрішньовенне введення ізотонічного розчину не змінює осмолярність плазми, оскільки концентрація розчинених речовин відповідає позаклітинній рідині. За відсутності осмотичного градієнта між внутрішньосудинним та інтерстиціальним просторами не виникає перерозподілу води між компартментами. Основною зміною у цьому випадку є збільшення об’єму циркулюючої крові. Саме цей параметр є стимулом для спеціалізованих механорецепторів, чутливих до розтягнення стінок судин та серця, а не для хеморецепторних або осморецепторних систем. Волюморецептори, локалізовані у стінках порожнистих вен і передсердь, реагують на підвищення венозного повернення і розтягнення міокарда. Їх активація відбувається безпосередньо при збільшенні внутрішньосудинного об’єму, незалежно від змін концентрації іонів. Аферентні сигнали від цих рецепторів надходять до центральних регуляторних структур і призводять до рефлекторного гальмування секреції антидіуретичного гормону та активації механізмів виведення надлишку рідини. Це сприяє відновленню об’ємної рівноваги. Таким чином, саме волюморецептори є первинними сенсорами змін водно-сольового балансу при введенні ізотонічного розчину. Відсутність змін осмолярності робить інші типи рецепторів функціонально неактивними у цій ситуації.