При огляді хворої лікар-гінеколог відмітив симптоми запалення статевих шляхів, у мазку взятому із піхви, виявлено грушоподібні найпростіші з шипом, з передньої частини відходять джгутики, наявна ундулююча мембрана. Яке захворювання підозрює лікар у хворої?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку йдеться про паразитарне захворювання, збудником якого є Trichomonas vaginalis — патогенний найпростіший. Це одноклітинний еукаріотичний мікроорганізм, який не належить ані до бактерій, ані до вірусів чи грибів. Трихомонади мають характерну грушоподібну форму клітини, добре виражений аксостиль у вигляді шипа, кілька джгутиків, що відходять від переднього полюса, а також ундулюючу мембрану, яка забезпечує активну рухливість. Фактори патогенності Trichomonas vaginalis пов’язані з механічним ушкодженням епітелію слизових оболонок та ферментативною активністю. Паразит адгезується до клітин епітелію піхви, шийки матки та уретри, порушує цілісність слизової оболонки, викликає локальне запалення і сприяє приєднанню вторинної бактеріальної флори. Здатність ухилятися від імунної відповіді зумовлена варіабельністю поверхневих антигенів. Патогенез захворювання реалізується при статевому шляху передачі. Після потрапляння у сечостатеві шляхи збудник активно розмножується на слизовій оболонці, викликаючи кольпіт, цервіцит або уретрит. Запальна реакція супроводжується набряком, гіперемією, патологічними виділеннями та порушенням нормальної мікрофлори, що формує характерну клінічну картину урогенітального трихомонозу. Основою діагностики є мікроскопічне дослідження свіжих мазків із піхви або уретри. Саме в нативному препараті найкраще виявляються рухомі грушоподібні найпростіші з джгутиками та ундулюючою мембраною. Культуральні та молекулярні методи можуть застосовуватися додатково, але в класичній практиці вирішальним є пряме мікроскопічне підтвердження. Імунітет при урогенітальному трихомонозі нестійкий і нетривалий, тому можливі повторні зараження. Специфічної вакцини не існує, а профілактика ґрунтується на безпечній статевій поведінці, своєчасному виявленні та лікуванні обох статевих партнерів. Ключовими ознаками в умові задачі є грушоподібна форма, наявність джгутиків, ундулюючої мембрани та локалізація у піхві, що однозначно вказує саме на урогенітальний трихомоноз.