Ураження хворого одноразовою дозою іонізуючого випромінювання спричинило розвиток кістково-мозкової форми променевої хвороби. Які патологічні прояви з боку крові будуть характерними в період удаваного благополуччя?

Чому це правильна відповідь

При кістково-мозковій формі гострої променевої хвороби (доза 2–6 Гр) у період первинної реакції відбувається масивний апоптоз радіочутливих клітин-попередників гемопоезу та лімфоїдної тканини через пряме ушкодження ДНК, активацію р53, каспаз-9 та каспаз-3. Найвища радіочутливість характерна для лімфоцитів (особливо Т- і В-клітин периферичної крові та лімфоїдних органів), тому вже через кілька годин після опромінення розвивається різка лімфопенія за рахунок апоптозу циркулюючих лімфоцитів та блокади їхнього надходження з кісткового мозку і лімфоїдних органів. У латентний період (період удаваного благополуччя) продовжується прогресуюче зниження кількості лімфоцитів та поступове приєднання лейкопенії через виснаження гранулоцитарного пулу: радіочутливі мієлоїди гинуть, а нові клітини не надходять через апоптоз стовбурових клітин і попередників у кістковому мозку. Тромбоцитопоез і еритропоез мають більший резерв і довший час життя зрілих клітин, тому тромбоцитопенія та анемія проявляються пізніше – на межі або після латентного періоду. Таким чином, у період удаваного благополуччя (1–3 тижні) єдиними вираженими змінами периферичної крові залишаються наростаюча лімфопенія (абсолютна кількість лімфоцитів <1,0×10⁹/л є прогностичним маркером тяжкості ураження) та поступова лейкопенія, тоді як тромбоцити та еритроцити ще зберігаються на субнормальному рівні.