Дівчина віком 15 років скаржиться на швидку втомлюваність, слабкість, прискорене серцебиття. В аналізі крові виявлено: еритроцити - 2, 5 • 10^12/л, гемоглобін - 50 г/л, КП - 0,6, анізоцитоз зі схильністю до мікроцитозу. Вміст заліза в сироватці крові становив 5,4 ммоль. Яка гематологічна патологія спостерігається у пацієнтки?

Чому це правильна відповідь

Залізодефіцитна анемія є гіпохромною, мікроцитарною анемією, що виникає внаслідок недостатнього синтезу гему через дефіцит заліза. Це порушення характеризується зниженням концентрації гемоглобіну та еритроцитів із формуванням дрібних, блідо забарвлених клітин із низьким вмістом гемоглобіну, що віддзеркалює порушення процесів еритропоезу та гемопоезу в кістковому мозку. Основними етіологічними чинниками є хронічні крововтрати, недостатність всмоктування або підвищена потреба в залізі, особливо в періоди швидкого росту, що характерно для підлітків. Мікроскопічно в периферичній крові визначається мікроцитоз, гіпохромія, виражений анізоцитоз із появою малих еритроцитів, блідої цитоплазми та центрального просвітлення, яке займає більшу частину клітини. У кістковому мозку виявляється гіперплазія еритроїдного ростка, але продукція гемоглобіну залишається зниженою, що зумовлює утворення незрілих та морфологічно дефектних еритроцитів. Зниження рівня заліза в сироватці крові є ключовим біохімічним показником, що підтверджує дефіцит субстрату для синтезу гему. Типовими наслідками залізодефіцитної анемії є хронічна гіпоксія, що проявляється слабкістю, швидкою втомлюваністю, тахікардією і функціональними розладами серцево-судинної системи. Морфологічно тривале порушення оксигенації тканин призводить до дистрофії органів, атрофічних змін епітелію, зниження резервів міокарду та компенсаторної гипертрофії серця. При тривалому перебігу можливий розвиток сидеропенічного синдрому з ураженням шкіри, нігтів, слизових оболонок та порушенням когнітивних функцій. У клінічному контексті питання визначальним є поєднання гіпохромії (низький колірний показник 0,6), мікроцитозу, вираженого анізоцитозу та суттєвого зниження рівня заліза в сироватці крові, що є патогномонічними для залізодефіцитної анемії. Інші форми анемій мають інші морфологічні та лабораторні характеристики, пов’язані з гемолізом, мегалобластозом або гострою крововтратою, тому не відповідають представленій картині.