Хворому з ревматоїдним артритом тривалий час вводили гідрокортизон. У нього з’явилися гіперглікемія, поліурія, глюкозурія, спрага. Ці ускладнення лікування є наслідком активації такого процесу:

Чому це правильна відповідь

Гідрокортизон є природним глюкокортикоїдом, який при тривалому системному застосуванні в надфізіологічних дозах викликає виражену гіперглікемію переважно через активацію глюконеогенезу в печінці. Зв’язування з глюкокортикоїдними рецепторами та транслокація комплексу в ядро призводить до індукції транскрипції ключових ферментів глюконеогенезу — фосфоенолпіруваткарбоксикінази (PEPCK), фруктозо-1,6-бісфосфатази та глюкозо-6-фосфатази, а також до збільшення надходження субстратів (лактату з м’язів, гліцеролу з жирової тканини та амінокислот за рахунок протеолізу). Одночасно глюкокортикоїди знижують периферичну утилізацію глюкози шляхом індукції інсулінорезистентності — порушення трансляції GLUT4-транспортерів на мембрані скелетних м’язів і жирової тканини, що призводить до стійкої гіперглікемії, перевищення ниркового порогу для глюкози, глюкозурії, осмотичного діурезу, поліурії та вторинної спраги. Гідрокортизон добре всмоктується при всіх шляхах введення, зв’язується з транскортином і альбуміном, метаболізується в печінці системою CYP3A4 до неактивних метаболітів, виводиться нирками; при тривалому застосуванні кумулюють катаболічні та антиінсулярні ефекти, що проявляється розвитком ятрогенного стероїдного діабету навіт