На слизовій оболонці правого піднебінного мигдалика спостерігається безболісна виразка з гладеньким лакованим дном та рівними краями хрящеподібної консистенції. Мікроскопічно: запальний інфільтрат, що складається з лімфоцитів, плазмоцитів, невеликої кількості нейтрофілів та епітеліоїдних клітин, наявність ендо- та периваскуліту. Про яке захворювання йдеться?

Чому це правильна відповідь

Сифіліс у хронічній стадії проявляється утворенням безболісних виразок на слизовій оболонці, які називаються твердими шанкрами. Макроскопічно вони характеризуються гладеньким дном, рівними краями та щільною консистенцією, що нагадує хрящ. Локалізація у піднебінних мигдаликах відповідає класичним проявам первинної інфекції у ротоглотці. Мікроскопічно у зоні ураження спостерігається запальний інфільтрат, що складається переважно з лімфоцитів і плазмоцитів, із невеликою кількістю нейтрофілів та епітеліоїдних клітин. На фоні інфільтрату виявляються ендо- та периваскуліти, що відображають пошкодження судинної стінки під впливом трепонеми. Ці морфологічні ознаки відрізняють сифіліс від інших інфекційних процесів у ротоглотці. Патогенез сифілісу пов’язаний з проникненням Treponema pallidum через слизову оболонку і формуванням локальної імунної відповіді, яка проявляється плазмоцитарним і лімфоцитарним запаленням та васкулітом. Таке ураження призводить до атрофії епітелію в зоні виразки та формування характерного щільного дна. Ускладнення включають поширення інфекції на регіональні лімфатичні вузли та системний розвиток вторинної та третинної стадій сифілісу. Без відповідного лікування процес може прогресувати до ураження внутрішніх органів і судин. Враховуючи опис макро- та мікроскопічних змін, локалізацію та характер інфільтрату, правильним діагнозом є сифіліс, а не інші інфекційні або запальні процеси ротової порожнини.