MedOnline Тренуватись онлайн

При гістологічному дослідженні стулки мітрального клапана серця виявлено: мукоїдний набряк, пошкодження ендотелію, утворення по замикаючому краю фібринових тромбів. Яка форма ревматичного ендокардиту спостерігається?

Чому це правильна відповідь

Гострий бородавчастий ендокардит є однією з класичних форм ревматичного ураження ендокарда, що виникає в активній фазі ревматизму та характеризується гострим продуктивно-ексудативним запаленням стулок клапанів. Провідним патологічним процесом є мукоїдне та фібриноїдне набухання сполучної тканини клапана, що робить його пухким, набряклим і вразливим до пошкодження. На тлі ушкодження ендотелію формується відкладення фібрину та тромбоцитарних агрегатів, які організуються у вигляді дрібних бородавчастих тромбів уздовж лінії змикання стулок. Макроскопічно клапанні стулки виглядають набряклими, потовщеними, з нерівною поверхнею, на якій розташовані дрібні сірувато-жовті бородавчасті вегетації, що є результатом фібринозного покриття та тромбоутворення. Ці вегетації локалізуються саме вздовж лінії закриття клапана, що є характерною ознакою ревматичного бородавчастого ендокардиту на відміну від інфекційного ендокардиту, де вегетації великі, крихкі та хаотично розташовані. Мікроскопічно визначається мукоїдний набряк у стромі клапана, фібриноїдне набухання та пошкодження ендотелію, що створює тромбофільну поверхню. На ушкоджених ділянках формуються фібринові тромби, які містять тромбоцити, фібрин та окремі клітини запалення. У глибині сполучної тканини можуть виявлятися ревматичні гранульоми (вузлики Ашоффа), що підтверджують ревматичну природу процесу. Патогенетично гострий бородавчастий ендокардит є результатом імунозапального ушкодження сполучної тканини клапанів при ревматизмі, опосередкованого молекулярною мімікрією та аутоімунною реакцією до стромальних антигенів. Утворення дрібних вегетацій на тлі ушкодженого ендотелію сприяє емболізації дрібних тромбів, що може викликати тромбоемболічні ускладнення, хоча зазвичай вони не є значними через невеликі розміри тромбів. У контексті питання правильним є саме "Гострий бородавчастий ендокардит", оскільки описані зміни — мукоїдний набряк, ушкодження ендотелію та відкладення фібринових тромбів уздовж лінії змикання — відповідають типовій морфології гострої ревматичної фази. Інші варіанти характеризуються іншими типами ураження або іншими стадіями процесу.

Чому інші варіанти не підходять

Поворотно - бородавчастий ендокардит
Поворотно - бородавчастий ендокардит є хронічною рецидивною формою ревматичного ураження клапанів з повторними епізодами тромбоутворення на вже фіброзно змінених стулках. Вегетації більші, щільніші та формуються на фонові фіброзу, а не мукоїдного набряку. Описані гострі зміни не відповідають цій формі.
Фібропластичний ендокардит
Фібропластичний ендокардит відповідає хронічній стадії ревматичного процесу з вираженим фіброзом, деформацією та склерозом клапанних стулок. У ньому відсутні гострі ексудативні зміни та фібринові тромби. Мікроскопічна картина задачі свідчить про гостру фазу.
Поліпозно - виразковий ендокардит
Поліпозно - виразковий ендокардит є проявом інфекційного ендокардиту з великими крихкими вегетаціями, гнійними масами та виразками стулок. Запалення має гнійний характер, що не відповідає ревматичному мукоїдно-фібринозному процесу. Локалізація та структура вегетацій інші.
Дифузний ендокардит
Дифузний ендокардит проявляється рівномірним набряком та інфільтрацією клапанних структур без утворення бородавчастих вегетацій. Йому не властиве відкладення фібрину на лінії змикання. Це відрізняє його від описаних гострих бородавчастих змін.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Ревматичні хвороби та васкуліти