MedOnline Тренуватись онлайн

Бактеріологічний метод діагностики був використаний для підтвердження діагнозу газова гангрена у хворого. Які живильні середовища необхідно використовувати для культивування збудника в цьому випадку?

Чому це правильна відповідь

Газова гангрена спричиняється облігатно анаеробними бактеріями роду Clostridium, найчастіше Clostridium perfringens. Це грампозитивні великі палички, здатні до спороутворення, які не мають повноцінних систем детоксикації кисню і тому не ростуть у присутності кисню. Клітинна стінка типової грампозитивної будови, а спори забезпечують тривале виживання збудника в зовнішньому середовищі. Основними факторами патогенності клостридій є потужні екзотоксини та ферменти агресії. Альфа-токсин (лецитиназа) руйнує фосфоліпіди клітинних мембран, викликає некроз тканин і гемоліз, а гіалуронідаза, колагеназа та протеази сприяють швидкому поширенню збудника в м’язових тканинах. Активний метаболізм в анаеробних умовах супроводжується утворенням газу. Патогенез газової гангрени починається з потрапляння спор у глибокі травмовані тканини з низьким окисно-відновним потенціалом. В анаеробних умовах спори проростають у вегетативні форми, що масивно продукують токсини, викликаючи прогресуючий некроз, набряк, газоутворення та важку системну інтоксикацію. Імунна відповідь організму не встигає локалізувати інфекцію через її блискавичний перебіг. Основою лабораторної діагностики є бактеріологічний метод з обов’язковим культивуванням у суворо анаеробних умовах. Для цього використовують спеціальні середовища, що містять відновні компоненти і створюють умови повної відсутності кисню. Середовище Кітта-Тароцці забезпечує анаеробіоз і підтримує ріст клостридій, а середовище Вільсона-Блера використовується для їх культивування та виявлення характерних культуральних властивостей. Саме використання середовищ Вільсона-Блера та Кітта-Тароцці є правильним, оскільки вони призначені для облігатних анаеробів. Це безпосередньо відповідає ключовій ознаці задачі — необхідності виділення збудника газової гангрени, який не росте на звичайних аеробних живильних середовищах.

Чому інші варіанти не підходять

МПА, МПБ
М’ясо-пептонний агар і м’ясо-пептонний бульйон є універсальними середовищами для аеробних і факультативно анаеробних бактерій. Вони не створюють умов анаеробіозу, необхідних для росту клостридій. Тому для діагностики газової гангрени ці середовища непридатні.
ЖСА, кров’яний агар
Жовтково-сольовий агар і кров’яний агар застосовують переважно для стафілококів та інших аеробних або факультативно анаеробних бактерій. Вони не забезпечують суворих анаеробних умов. Через це збудники газової гангрени на них не культивуються.
Лужний агар
Лужний агар використовується для виділення вібріонів, зокрема Vibrio cholerae. Ці бактерії не є облігатними анаеробами і мають зовсім інший патогенез. Тому це середовище не відповідає умовам задачі.
Ендо, Левіна, Плоскірєва
Середовища Ендо, Левіна та Плоскірєва призначені для диференціації грамнегативних ентеробактерій кишечника. Вони використовуються в аеробних умовах і не підтримують ріст клостридій. Отже, ці середовища не можуть бути використані для діагностики газової гангрени.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Анаеробні інфекції