Хворого госпіталізовано зі скаргами на блювання, запаморочення, двоїння в очах, утруднене ковтання. Лікар запідозрив ботулізм. Які методи діагностики доцільно використати для підтвердження діагнозу?

Чому це правильна відповідь

Ботулізм спричиняється Clostridium botulinum — грампозитивною облігатно анаеробною паличкою, яка утворює спори і належить до роду Clostridium. Бактерія має виражену здатність до спороутворення, що забезпечує її тривале збереження в навколишньому середовищі. Основну роль у патогенезі відіграє не сама присутність бактерій у тканинах, а продукування надзвичайно потужного екзотоксину — ботулінічного нейротоксину. Ботулінічний токсин є основним фактором патогенності Clostridium botulinum і належить до найсильніших відомих бактеріальних токсинів. Він блокує вивільнення ацетилхоліну в нервово-м’язових синапсах шляхом ушкодження білків, що забезпечують екзоцитоз нейромедіатора. Це призводить до розвитку млявих паралічів, зокрема ураження черепних нервів, що клінічно проявляється двоїнням в очах, утрудненням ковтання, блюванням і запамороченням. Патогенез ботулізму пов’язаний з потраплянням уже готового токсину в організм, найчастіше з харчовими продуктами. Після всмоктування в кишечнику токсин гематогенним шляхом досягає нервових закінчень, де реалізує свою нейротоксичну дію. Імунна відповідь організму не встигає нейтралізувати токсин на ранніх етапах, що зумовлює швидкий розвиток неврологічної симптоматики. Діагностика ботулізму базується на виявленні ботулінічного токсину або самого збудника. Ключовим методом є біологічна проба на лабораторних тваринах, яка дозволяє підтвердити наявність токсину в досліджуваному матеріалі. Бактеріологічний метод застосовують для виділення Clostridium botulinum із харчових продуктів або біологічних зразків з дотриманням анаеробних умов. Імунітет після перенесеного ботулізму не формується, оскільки токсин діє в надзвичайно малих дозах. Профілактика включає дотримання технології консервування продуктів та специфічне застосування антитоксичної сироватки. Саме поєднання біологічної проби для виявлення токсину та бактеріологічного методу для ідентифікації збудника є класичним і найбільш обґрунтованим підходом до підтвердження діагнозу ботулізму.