MedOnline Тренуватись онлайн

Хворого госпіталізовано зі скаргами на блювання, запаморочення, двоїння в очах, утруднене ковтання. Лікар запідозрив ботулізм. Які методи діагностики доцільно використати для підтвердження діагнозу?

Чому це правильна відповідь

Ботулізм спричиняється Clostridium botulinum — грампозитивною облігатно анаеробною паличкою, яка утворює спори і належить до роду Clostridium. Бактерія має виражену здатність до спороутворення, що забезпечує її тривале збереження в навколишньому середовищі. Основну роль у патогенезі відіграє не сама присутність бактерій у тканинах, а продукування надзвичайно потужного екзотоксину — ботулінічного нейротоксину. Ботулінічний токсин є основним фактором патогенності Clostridium botulinum і належить до найсильніших відомих бактеріальних токсинів. Він блокує вивільнення ацетилхоліну в нервово-м’язових синапсах шляхом ушкодження білків, що забезпечують екзоцитоз нейромедіатора. Це призводить до розвитку млявих паралічів, зокрема ураження черепних нервів, що клінічно проявляється двоїнням в очах, утрудненням ковтання, блюванням і запамороченням. Патогенез ботулізму пов’язаний з потраплянням уже готового токсину в організм, найчастіше з харчовими продуктами. Після всмоктування в кишечнику токсин гематогенним шляхом досягає нервових закінчень, де реалізує свою нейротоксичну дію. Імунна відповідь організму не встигає нейтралізувати токсин на ранніх етапах, що зумовлює швидкий розвиток неврологічної симптоматики. Діагностика ботулізму базується на виявленні ботулінічного токсину або самого збудника. Ключовим методом є біологічна проба на лабораторних тваринах, яка дозволяє підтвердити наявність токсину в досліджуваному матеріалі. Бактеріологічний метод застосовують для виділення Clostridium botulinum із харчових продуктів або біологічних зразків з дотриманням анаеробних умов. Імунітет після перенесеного ботулізму не формується, оскільки токсин діє в надзвичайно малих дозах. Профілактика включає дотримання технології консервування продуктів та специфічне застосування антитоксичної сироватки. Саме поєднання біологічної проби для виявлення токсину та бактеріологічного методу для ідентифікації збудника є класичним і найбільш обґрунтованим підходом до підтвердження діагнозу ботулізму.

Чому інші варіанти не підходять

Бактеріологічний, мікологічний
Мікологічний метод застосовується для діагностики грибкових інфекцій, які не мають відношення до ботулізму. Ботулізм є бактеріальною токсикоінфекцією, зумовленою Clostridium botulinum. Тому цей варіант не відповідає етіології захворювання.
Алергічну пробу, серологічний
Алергічні проби використовують для оцінки сенсибілізації організму, а не для виявлення бактеріальних токсинів. Серологічні методи не є провідними в діагностиці ботулізму. Вони не дозволяють безпосередньо підтвердити наявність ботулінічного токсину.
-
Відсутність діагностичних методів не може забезпечити підтвердження клінічного діагнозу. Ботулізм потребує обов’язкового лабораторного підтвердження через високу летальність. Тому цей варіант є некоректним.
Протозоологічний, мікроскопічний
Протозоологічні методи застосовують для діагностики паразитарних інвазій, спричинених найпростішими. Мікроскопія не дозволяє виявити ботулінічний токсин і має обмежене значення. Ці методи не відповідають патогенезу ботулізму.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Анаеробні інфекції