У студента після вживання м’яса, консервованого в домашніх умовах, з’явились диплопія, порушення мови та параліч дихання. Чим обумовлені такі симптоми ботулізму?

Чому це правильна відповідь

У цьому випадку йдеться про Clostridium botulinum — анаеробну, грампозитивну, спороутворюючу паличку, яка продукує один із найпотужніших відомих бактеріальних токсинів. Сам мікроорганізм не потребує інвазії в тканини для розвитку захворювання, оскільки клінічні прояви обумовлені виключно дією попередньо синтезованого токсину, що надходить в організм з їжею. Основним фактором патогенності Clostridium botulinum є ботулінічний нейротоксин білкової природи. Він є екзотоксином, який вибірково діє на периферичну нервову систему, зокрема на холінергічні синапси. Токсин блокує вивільнення ацетилхоліну з пресинаптичних закінчень шляхом інактивації SNARE-білків, що призводить до припинення нервово-м’язової передачі. Патогенез ботулізму розвивається після всмоктування токсину в кишечнику та його гематогенного поширення. Ураження черепних нервів проявляється диплопією, порушенням мови й ковтання, а подальша блокада нервово-м’язової передачі призводить до млявого паралічу, включно з паралічем дихальних м’язів. Запальні реакції при цьому відсутні, оскільки бактерія не розмножується в організмі. Діагностика ботулізму ґрунтується на виявленні токсину в харчових продуктах, сироватці крові або біологічних зразках, а не на виділенні культури з тканин. Ключовим моментом є саме токсикологічний, а не інфекційно-запальний характер процесу, що чітко відрізняє ботулізм від інших кишкових інфекцій. Імунітет після перенесеного ботулізму не формується, оскільки дози токсину, що викликають захворювання, надто малі для стимуляції повноцінної імунної відповіді. Специфічна профілактика полягає у дотриманні правил консервування та, за показаннями, введенні протиботулінічної сироватки. Саме прямий нейротоксичний механізм дії пояснює всю клінічну картину, описану в умові задачі.