Чоловік з гострим міокардитом помер від серцево-судинної недостатності. В ході мікроскопічного дослідження внутрішніх органів виявлені: плазморагія, набряк, стази в капілярах, численні крововиливи, а також дистрофічні зміни в паренхімі. Наслідком чого є дані зміни?

Чому це правильна відповідь

Гострий загальний венозний застій є системним розладом кровообігу, що виникає при раптовій гострій серцевій недостатності (у даному випадку при тяжкому гострому міокардиті), коли різко знижується насосна функція серця і відбувається застій крові у великому та малому колах кровообігу; макроскопічно органи різко збільшені, набряклі, синюшно-червоні, з численними крововиливами (особливо в легенях, мозку, нирках, ШКТ), мікроскопічно характерні плазморагія (пропотівання плазми через стінки капілярів), виражений набряк строми, стази в капілярах, диапедезні та периваскулярні крововиливи, дистрофічні зміни паренхіматозних клітин (зерниста, вакуольна дистрофія, іноді некроз), судини різко розширені, стінки їх тонкі, просвіт заповнений еритроцитами. Етіологічно процес пов’язаний з гострим міокардитом, що різко знижує скоротливу здатність міокарда, патогенез включає швидке підвищення тиску в венозній системі обох кіл кровообігу, що призводить до підвищення гідростатичного тиску в капілярах, пропотівання плазми (плазморагія), порушення мікроциркуляції, гіпоксію тканин і дистрофічні зміни паренхіми, а також до діапедезних крововиливів через пошкодження ендотелію. Можливі ускладнення включають набряк мозку з летальним наслідком, набряк легень з альвеолярними крововиливами, гостру ниркову недостатність через гіпоксію та крововиливи, шокову печінку з центрилобулярними некрозами, поліорганну недостатність. У контексті питання правильним є гострий загальний венозний застій, оскільки плазморагія, набряк, стази, крововиливи та дистрофічні зміни при гострому міокардиті з серцево-судинною недостатністю є класичними ознаками гострого застою в обох колах кровообігу, а не ДВЗ-синдрому (який супроводжується тромбозами), хронічного застою (з мускатною печінкою) чи артеріальної гіперемії (яка дає яскраво-червоне забарвлення без крововиливів).