MedOnline Тренуватись онлайн

У хворого з періодичними нападами ядухи, які виникають при вдиханні різних ароматичних речовин, діагностована атопічна бронхіальна астма. Визначено збільшення Ig Е. Для якого типу реакцій це характерно?

Чому це правильна відповідь

Анафілактичні реакції є імунопатологічними процесами негайного типу, що зумовлені взаємодією алергену з IgE, фіксованими на поверхні опасистих клітин і базофілів. Цей тип гіперчутливості розвивається швидко, протягом хвилин після повторного контакту з антигеном, і супроводжується масивною дегрануляцією ефекторних клітин. Вивільнення гістаміну, лейкотрієнів, простагландинів і цитокінів призводить до бронхоспазму, підвищення судинної проникності, набряку слизової оболонки та гіперсекреції слизу, що клінічно проявляється приступами ядухи. У випадку атопічної бронхіальної астми сенсибілізація організму здійснюється predominantly інгаляційними алергенами, які індукують Th2-опосередковану імунну відповідь. Ця відповідь сприяє класовому переключенню В-лімфоцитів з синтезу IgM/IgG на продукцію IgE. IgE зв’язуються з Fc-рецепторами опасистих клітин у слизовій оболонці бронхів, формуючи основу для розвитку негайної реакції при повторному контакті з алергеном. Таким чином, підвищення рівня IgE є ключовою лабораторною ознакою анафілактичного типу гіперчутливості. Морфологічно в бронхах відмічається набряк слизової оболонки, спазм гладеньких м’язів, гіперплазія келихоподібних клітин і посилена секреція слизу. У стінці бронхів може спостерігатися еозинофільна інфільтрація, що є наслідком дії IL-5. Хронічне рецидивуюче запалення призводить до ремоделювання бронхіальної стінки, потовщення базальної мембрани, гіпертрофії м’язового шару та необоротних змін просвіту. Патогенез анафілактичних реакцій є суто IgE-опосередкованим, на відміну від інших типів імунопатологічних процесів, які залучають комплемент, цитотоксичні антитіла або клітинно-опосередковану імунну відповідь. Тому визначення високого рівня IgE однозначно вказує саме на анафілактичний тип. Інші варіанти гіперчутливості не супроводжуються IgE-індукованою дегрануляцією опасистих клітин та швидким початком клінічних симптомів. Клінічно для анафілактичних реакцій характерна епізодичність, швидкий початок та асоціація з конкретними тригерами, такими як ароматичні речовини, пилок чи харчові алергени. Саме ці характеристики дозволяють віддиференціювати анафілактичний тип гіперчутливості від інших типів, в яких реакція розвивається повільніше або за іншим імунним механізмом.

Чому інші варіанти не підходять

Гіперчутливості сповільненого типу
Гіперчутливість сповільненого типу є клітинно-опосередкованою реакцією за участі Т-лімфоцитів і розвивається протягом 24–72 годин, без участі IgE. Вона не супроводжується негайним бронхоспазмом, тому не може пояснити гострі приступи астми та підвищення IgE.
Автоімунні
Автоімунні реакції спрямовані проти власних антигенів і формуються за рахунок порушення толерантності, але частіше залучають IgG, IgM або клітинний імунітет, а не IgE. Вони не мають типового негайного перебігу та не пов’язані з інгаляційними алергенами.
Цитотоксичні
Цитотоксичні реакції обумовлені дією антитіл IgG/IgM проти антигенів клітинних мембран з активацією комплементу. Вони призводять до пошкодження клітин, але не спричиняють дегрануляцію опасистих клітин чи швидкого бронхоспазму та не асоціюються зі збільшенням IgE.
Імунокомплексні
Імунокомплексні реакції зумовлені відкладенням комплексів антиген–антитіло, активацією комплементу і васкулітом, але не залучають IgE і не спричиняють негайних нападів бронхоспазму. Їх морфологія не відповідає клініці атопічної астми.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Патологія імунної системи