У хворої на дифтерію дитини через 10 днів після введення антитоксичної протидифтерійної сироватки з'явилася висипка на шкірі, яка супроводжувалася сильним свербінням, підвищилася температура тіла до 38°С, з'явилися болі в суглобах. Яка причина цих явищ?
- А Атопія
- Б Контактна алергія
- В Гіперчутливість сповільненого типу
- Г Сироваткова хвороба Правильна
- Д Анафілактична реакція
Чому це правильна відповідь
Сироваткова хвороба є класичним прикладом імунокомплексної патології, тобто реакції гіперчутливості III типу за класифікацією Кумбса і Джелла. Її розвиток пов’язаний з утворенням циркулюючих імунних комплексів між чужорідними білками (антигенами) та антитілами, які в надлишку осідають на судинних стінках, гломерулаx, синовіальній оболонці, шкірі та інших тканинах, викликаючи гостре запалення. У більшості випадків антигенами є білкові препарати тваринного походження, зокрема антитоксичні сироватки, що використовуються для лікування дифтерії або правця. Морфологічно ураження зумовлені відкладенням імунних комплексів у стінках дрібних судин, що призводить до активації комплементу і залучення нейтрофілів. Це викликає фібриноїдний некроз судинних стінок і периваскулярну лейкоцитарну інфільтрацію, тобто прояви гострого імунного васкуліту. Макроскопічно це проявляється петехіями, кропив’янкою, еритематозними висипами, іноді з геморагіями, що супроводжуються свербінням, гарячкою та артралгіями. У суглобах розвивається гострий серозно-ексудативний синовіт, що є морфологічним субстратом артралгій. Патогенез сироваткової хвороби розгортається протягом 7–14 днів після введення антигену, що відповідає часу, необхідному для синтезу антитіл і формування циркулюючих комплексів. Саме відстрочений характер симптомів є ключовою ознакою, що відрізняє цю реакцію від негайного анафілактичного шоку. Ураження має генералізований характер, оскільки комплекси циркулюють у крові та осідають у різних тканинах, що зумовлює системність проявів хвороби. Ускладнення сироваткової хвороби включають гострий постінфекційний гломерулонефрит, серозний поліартрит, васкуліти, поліневрит, а у тяжких випадках — генералізоване ураження органів із дисфункцією. Найбільш поширеним є імуно-комплексний нефрит з корпускулярними відкладеннями IgG, C3 і фібриноїду у клубочках, що може викликати протеїнурію, гематурію та тимчасове зниження функції нирок. Даний варіант відповіді є правильним, оскільки клінічна картина (сверблячий висип, гарячка, артралгії), системність проявів і відстрочений початок після введення чужорідного білка точно відповідають класичним ознакам сироваткової хвороби, а не іншим механізмам алергії.