У чоловіка, хворого на цукровий діабет, виникли значна спрага, дисфагія та порушення психічної діяльності. Який тип розладів водно-електролітного балансу характеризує поява цих ознак?
- А Дегідратація гіперосмотична Правильна
- Б Гідратація ізоосмотична
- В Дегідратація ізоосмотична
- Г Дегідратація гіпоосмотична
- Д Гідратація гіпоосмотична
Чому це правильна відповідь
У пацієнта з цукровим діабетом форма порушення є результатом складних метаболічних і водно-електролітних змін, спричинених вираженою гіперглікемією. Підвищена концентрація глюкози в плазмі значно збільшує її осмолярність, що створює потужний осмотичний градієнт для переміщення води із клітинного простору в судинне русло. Це викликає клітинну дегідратацію, зростання ефективної осмолярності плазми та стимулює сильне відчуття спраги як адаптаційну відповідь до дефіциту води. На молекулярному рівні осмотичний діурез є ключовим механізмом: перевищення ниркового порогу для глюкози призводить до глюкозурії, що порушує реабсорбцію води у проксимальних канальцях. Нереабсорбована глюкоза утримує воду в просвіті нефрону, формуючи поліурію з масивною втратою води, яка значно перевищує втрату електролітів. Це підтримує гіперосмолярний стан плазми і спричиняє подальшу дегідратацію клітинних структур, включно з нейронами, що веде до неврологічних розладів. Клітинна дегідратація центральної нервової системи безпосередньо впливає на нейрональну функцію, порушує синаптичну передачу, змінює іонні градієнти і спричиняє психічні розлади, сплутаність свідомості, дезорієнтацію. Одночасно, у слизових оболонках ротової порожнини і глотки витікає вода внаслідок високої осмолярності крові, що формує дисфагію та відчуття пересихання, які є характерним проявом даного стану. Системними наслідками є прогресуюча гіповолемія, гемоконцентрація і ризик гіперосмолярної коми. Організм намагається компенсувати дефіцит води через активацію центру спраги, секрецію вазопресину та активацію ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, але без усунення гіперглікемії ці механізми не здатні відновити водний баланс. Цей варіант є правильним, бо клінічні прояви — спрага, неврологічні симптоми та порушення ковтання — є прямим наслідком гіперосмолярної дегідратації, яка виникає при некомпенсованому діабеті через осмотичний діурез. Жоден інший тип порушень водного балансу не має такого механізму і відповідної клінічної картини.