Пацієнтка віком 47 років скаржиться на тривале блювання. Виявлено, що вона втратила багато шлункового соку. Яке ймовірне порушення КОС у пацієнтки?

Чому це правильна відповідь

Тривале блювання призводить до масивної втрати шлункового соку, який містить високі концентрації хлорид-іонів та іонів водню у складі соляної кислоти, при цьому втрата бікарбонату мінімальна, оскільки він переважно локалізується в панкреатичному та кишковому соках. Втрата H⁺ активує компенсаторне вивільнення бікарбонату з буферних систем еритроцитів та тканин, а також посилює реабсорбцію HCO₃⁻ у ниркових канальцях за рахунок активації карбоангідрази та Na⁺/H⁺-обмінника в проксимальних канальцях, що швидко підвищує концентрацію бікарбонату в плазмі. Одночасно гілохлоремія стимулює обмінний механізм у дистальних канальцях, де посилюється секреція K⁺ та H⁺ в обмін на реабсорбцію Na⁺, що додатково знижує концентрацію водневих іонів у крові. Клінічно це проявляється метаболічним (негазовим) алкалозом з підвищенням pH крові вище 7,45, зростанням стандартного бікарбонату та BE, зниженням концентрації хлору та калію в плазмі, що призводить до тетанії, судом, аритмій та парадоксальної ацидурії, незважаючи на системний алкалоз. Саме негазовий алкалоз є правильним, бо порушення виникає внаслідок втрати кислоти не через легені, а через шлунково-кишковий канал шлях, що класично відноситься до хлорчутливого метаболічного алкалозу, тоді як газові форми пов’язані виключно зі змінами pCO₂.