На 8-й день після введення протиправцевої сироватки з приводу брудної рани стопи у пацієнта підвищилася температура тіла до 38°C, з’явилися біль у суглобах, висипка, свербіж. У крові - лейкопенія і тромбоцитопенія. Який тип алергічної реакції розвинувся?

Чому це правильна відповідь

Розвинена реакція відповідає гіперчутливості III типу, або імунокомплексній, яка виникає при утворенні та відкладенні циркулюючих імунних комплексів антиген-антитіло (переважно IgG) з подальшою активацією комплементу та залученням нейтрофілів. Введена протиправцева сироватка містить чужорідні білки (кінські імуноглобуліни), які виступають антигенами; на 8-й день після введення організм продукує антитіла до цих білків, утворюються розчинні імунні комплекси, що осідають у стінках судин, суглобах, шкірі та інших тканинах. Активація комплементу (через класичний шлях) призводить до утворення C3a і C5a, які викликають хемотаксис нейтрофілів, вивільнення лізосомальних ферментів, протеаз і реактивних форм кисню, що пошкоджують ендотелій і базальні мембрани. Це запускає запальну реакцію з підвищенням проникності судин, ексудацією та утворенням мікротромбів, що клінічно проявляється лихоманкою (за рахунок ендогенних пірогенів від активованих лейкоцитів), артралгіями (запалення суглобів через відкладення комплексів у синовіальній оболонці), кропив’янкою та свербежем (мастоцити активуються через Fc-фрагменти та комплемент). Лейкопенія і тромбоцитопенія виникають внаслідок споживання лейкоцитів і тромбоцитів у вогнищах запалення та можливого утворення аутоантитіл до клітин крові під впливом імунних комплексів. Такий перебіг типовий для сироваткової хвороби, де пік проявів припадає на 7–14 день після введення гетерологічної сироватки, що відрізняє III тип від інших: на відміну від анафілактичної реакції, тут немає дегрануляції мастоцитів через IgE, а від цитотоксичної — немає антитіл до власних клітин; уповільнена гіперчутливість опосередкована Т-клітинами і не дає системних комплекс-опосередкованих уражень. Саме часовий інтервал (8-й день), системні прояви з ураженням суглобів, шкіри, лихоманкою та гематологічними змінами вказують на імунокомплексний механізм як провідний, роблячи цей варіант єдиним правильним у контексті сироваткової хвороби.