У хворої на дифтерію дитини через 10 днів після введення антитоксичної протидифтерійної сироватки з’явилася висипка на шкірі, яка супроводжувалася сильним свербіжем, підвищенням температура тіла до 38°C, появою болю у суглобах. Яку причину цих явищ можна припустити?

Чому це правильна відповідь

Сироваткова хвороба належить до імунокомплексного типу гіперчутливості III типу за класифікацією Джелла і Кумбса, що розвивається при введенні великих доз чужорідних білків, зокрема гетерологічної сироватки, яка містить антигени тваринного походження. Після первинного введення антитоксичної сироватки через 7-14 днів організм продукує IgG та IgM проти антигенів сироватки, які утворюють циркулюючі імунні комплекси з надлишком антигену в крові. Ці комплекси відкладаються в стінках дрібних судин, ендотелії, базальних мембранах нирок, суглобових оболонках та шкірі, активуючи комплемент за класичним шляхом з утворенням C3a, C5a та мембраноатакуючого комплексу, що призводить до пошкодження ендотелію, підвищення проникності судин та залучення нейтрофілів з вивільненням протеаз і реактивних форм кисню. Активація комплементу та залучення запальних медіаторів викликають системне запалення з клінічними проявами у вигляді кропив'янки, висипки зі свербежем, артралгій через синовіт, лихоманки внаслідок дії ендогенних пірогенів від активованих макрофагів та помірної лімфаденопатії. Функціонально це призводить до транзиторного порушення мікроциркуляції, набряку тканин та больового синдрому в суглобах через відкладення комплексів у синовіальній оболонці. При значній інтенсивності можливі ускладнення у вигляді гломерулонефриту з протеїнурією або васкуліту, оскільки імунні комплекси фіксуються в ниркових клубочках, викликаючи проліферативні зміни. Саме сироваткова хвороба є правильним варіантом, оскільки ключовою патогенетичною ознакою є утворення циркулюючих імунних комплексів через 10 днів після введення чужорідної сироватки з формуванням антитіл класу IgG/IgM, що безпосередньо пояснює затриманий час появи симптомів та системний характер ураження шкіри, суглобів і лихоманки. Інші варіанти не відповідають через принципово інший часовий інтервал, тип гіперчутливості або механізм розвитку.