MedOnline Тренуватись онлайн

Пацієнту діагностовано флегмону передпліччя. Під час мікробіологічного аналізу ексудату із зони запалення виявлено стрептококи. Які клітини будуть переважати в ексудаті?

Чому це правильна відповідь

Флегмона є гострим гнійним дифузним запаленням рихлої сполучної тканини, зумовленим піогенними бактеріями, зокрема стрептококами, що запускають інтенсивну ексудацію з переважанням нейтрофільних гранулоцитів у ексудаті. Стрептококи продукують фактори вірулентності, такі як стрептолізин та гіалуронідаза, які пошкоджують тканини та активують комплемент з утворенням C5a, а також стимулюють ендотелій до експресії адгезивних молекул та вивільнення хемокінів IL-8, що забезпечує швидку міграцію нейтрофілів з крові в осередок запалення через діапедез. Нейтрофіли фагоцитують бактерії, вивільняють лізосомальні ферменти, реактивні форми кисню та антимікробні пептиди, формуючи гнійний ексудат, який складається переважно з нейтрофілів, їх детриту та рідкої частини плазми. Клінічно це проявляється різким болем, гіперемією, набряком та порушенням функції передпліччя, а при прогресуванні можливе поширення інфекції з розвитком сепсису чи некрозу тканин через протеолітичну дію ферментів нейтрофілів. Саме нейтрофільні гранулоцити домінують в ексудаті при гострому гнійному запаленні, зумовленому стрептококами, оскільки вони є основними ефекторами вродженого імунітету проти позаклітинних бактерій. Переважання нейтрофілів відображає активацію швидкої неспецифічної відповіді з мобілізацією з кісткового мозку та демаргінацією, тоді як інші клітини залучаються в хронічній фазі або при інших типах запалення. Відсутність нейтрофілів у ексудаті свідчила б про імунодефіцит або інший характер процесу, що не відповідає типовому перебігу стрептококової флегмони.

Чому інші варіанти не підходять

Лімфоцити
Лімфоцити переважають при хронічному запаленні або вірусних інфекціях, де домінують механізми адаптивного імунітету з активацією T- та B-клітин через антигенпрезентацію та цитокіни IL-2, IFN-γ. Вони забезпечують специфічну імунну відповідь з утворенням гранульом або серозного ексудату. При гострій стрептококовій флегмоні лімфоцити не домінують в ексудаті, оскільки первинна відповідь належить нейтрофілам вродженого імунітету.
Моноцити
Моноцити та їх похідні макрофаги переважають у пізній фазі гострого або хронічного запалення, де вони фагоцитують детрит, презентують антигени та продукують цитокіни для переходу до репарації. Їх хемотаксис залежить від CCL2 та C5a, але повільніший за нейтрофіли. При стрептококовій флегмоні моноцити не є домінуючими в ранньому гнійному ексудаті, де переважають швидкі нейтрофіли.
Еозинофільні гранулоцити
Еозинофіли домінують при алергічному або паразитарному запаленні через хемокіни еотаксини та активацію IL-5, вивільняючи основний білок та реактивні форми кисню проти гельмінтів. Вони характерні для еозинофільного ексудату в астмі чи алергічних реакціях. При бактеріальній стрептококовій флегмоні еозинофіли не переважають, оскільки інфекція не запускає Th2-відповідь.
Базофільні гранулоцити
Базофіли та опасисті клітини залучаються при алергічних реакціях негайного типу через IgE-залежну дегрануляцію з вивільненням гістаміну та лейкотрієнів. Вони сприяють вазодилатації та бронхоспазму в анафілаксії. При гострому гнійному запаленні базофіли не домінують в ексудаті, де основну роль відіграють нейтрофіли проти бактерій.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Запалення