MedOnline Тренуватись онлайн

У трирічної дитини спостерігається підвищення температури, збільшені лімфовузли. Під час лабораторного дослідження загального аналізу крові виявлено лімфоцитоз. Методом ІФА виявлено антиген віруса Епштейна-Бара. Яке захворювання найімовірніше розвинулося у дитини?

Чому це правильна відповідь

Інфекційний мононуклеоз є вірусним захворюванням, збудником якого є вірус Епштейна-Бара, що належить до родини Herpesviridae, підродини гаммагерпесвірусів. Це оболонковий ДНК-вмісний вірус з вираженою тропністю до В-лімфоцитів, які він інфікує через рецептор CD21. Саме ураження клітин імунної системи визначає характерні клініко-лабораторні прояви захворювання. Основними факторами патогенності вірусу Епштейна-Бара є здатність до латентної персистенції в В-лімфоцитах та індукція їх проліферації. Інфіковані В-клітини починають активно ділитися, що призводить до реактивної відповіді Т-лімфоцитів. У периферичній крові це проявляється лімфоцитозом, який є типовою гематологічною ознакою інфекційного мононуклеозу. Патогенез захворювання пов’язаний із первинним зараженням через слизову оболонку ротоглотки. Вірус проникає в лімфоїдну тканину, регіонарні лімфатичні вузли та системно активує імунну систему. Це зумовлює підвищення температури тіла, генералізовану лімфаденопатію та зміни в загальному аналізі крові. Діагностика інфекційного мононуклеозу базується на поєднанні клінічних проявів, змін у гемограмі та лабораторному підтвердженні етіології. Виявлення антигенів вірусу Епштейна-Бара методом імуноферментного аналізу є прямим доказом активної вірусної інфекції. Саме цей метод дозволяє відрізнити мононуклеоз від інших герпесвірусних інфекцій. Імунна відповідь при інфекційному мононуклеозі переважно клітинна з активною участю цитотоксичних Т-лімфоцитів. Після перенесеної інфекції формується довічна персистенція вірусу в організмі у латентній формі. Специфічної вакцини не існує, а ключовою мікробіологічною ознакою в умові задачі є виявлення антигену вірусу Епштейна-Бара на тлі лімфоцитозу та лімфаденопатії, що безпосередньо вказує на інфекційний мононуклеоз.

Чому інші варіанти не підходять

Цитомегаловірусна інфекція
Цитомегаловірус також належить до герпесвірусів, але має іншу клінічну картину та клітинний тропізм. Для нього характерне ураження епітеліальних клітин і фібробластів, а не переважна проліферація лімфоцитів. Виявлення антигену вірусу Епштейна-Бара виключає цитомегаловірусну інфекцію.
Герпетична аденопатія
Герпетична аденопатія пов’язана з інфекцією, викликаною вірусами простого герпесу. Вона не супроводжується типовим лімфоцитозом і не асоціюється з вірусом Епштейна-Бара. Тому лабораторні дані не відповідають цій патології.
Лімфома Беркета
Лімфома Беркета є злоякісним новоутворенням, асоційованим з вірусом Епштейна-Бара, але не є гострою інфекцією. Вона характеризується пухлинним ростом і не проявляється гострою лихоманкою з лімфоцитозом у загальному аналізі крові. Клінічна картина задачі не відповідає онкологічному процесу.
Генералізована інфекція, викликана herpes-zoster
Інфекція, викликана вірусом varicella-zoster, проявляється ураженням шкіри та нервової системи. Вона не асоціюється з інфекцією вірусу Епштейна-Бара і не дає типової картини інфекційного мононуклеозу. Тому цей варіант не відповідає умові задачі.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Герпесвіруси та аденовіруси