MedOnline Тренуватись онлайн

A 25-year-old man presents to his physician with a 1-week history of fever, sore throat, nausea, and fatigue. His vital signs include: temperature - 38.5°C, pulse-72/min., blood pressure - 120/70 mm Hg, and respiratory rate - 17/min. On physical examination, he has bilateral posterior cervical lymphadenopathy, exudates over the palatine tonsil walls with soft palate petechiae, an erythematous macular rash on the trunk and arms, and mild hepatosplenomegaly. This patient most likely has infectious mononucleosis. Which of the following would be the most appropriate diagnostic laboratory test?

Чому це правильна відповідь

Epstein-Barr virus є ДНК-вмісним вірусом родини Herpesviridae, який має ліпопротеїнову оболонку та ікосаедричний капсид. Це вірус з вираженою тропністю до В-лімфоцитів, у які він проникає через рецептор CD21. Вірус не має грамнегативних або грампозитивних характеристик, оскільки не є бактерією, а є облігатним внутрішньоклітинним паразитом. Основними факторами патогенності Epstein-Barr virus є здатність інфікувати та активувати В-лімфоцити, індукувати їх проліферацію та переходити в латентний стан. Вірус експресує вірусні білки, які сприяють уникненню імунної відповіді та персистенції в організмі. Саме масивна імунна відповідь, а не прямий цитопатичний ефект, визначає клінічні прояви інфекції. Патогенез інфекційного мононуклеозу пов’язаний із первинним зараженням через слизову оболонку ротоглотки. Вірус поширюється в лімфоїдну тканину, зокрема мигдалики та регіонарні лімфатичні вузли, що призводить до їх збільшення. Активація Т-лімфоцитів у відповідь на інфіковані В-клітини зумовлює гарячку, слабкість, фарингіт з ексудатами та характерну задньошийну лімфаденопатію. Ключовим методом лабораторної діагностики гострої EBV-інфекції є серологічне виявлення специфічних антитіл. IgM-антитіла до вірусних антигенів з’являються на ранніх етапах захворювання і свідчать про гостру первинну інфекцію. Саме цей показник дозволяє підтвердити активну фазу інфекційного процесу. Поєднання гарячки, ангіни з ексудатом, петехій на м’якому піднебінні та двобічної задньошийної лімфаденопатії є типовим для інфекційного мононуклеозу. Виявлення позитивних IgM-антитіл до Epstein-Barr virus має прямий причинно-наслідковий зв’язок із патогенезом і клінікою захворювання, що робить цей варіант правильним.

Чому інші варіанти не підходять

A 4-fold increase in anti-EBV titers
Чотириразове зростання титру антитіл використовується переважно для ретроспективної діагностики при парних сироватках. Воно не є оптимальним для швидкого підтвердження гострої інфекції. У даній клінічній ситуації потрібен маркер ранньої фази захворювання.
A detection of Cytomegalovirus (CMV) antibodies
Cytomegalovirus може викликати мононуклеозоподібний синдром, але зазвичай без вираженого фарингіту та задньошийної лімфаденопатії. Серологія CMV не відповідає типовій клінічній картині. Тому цей варіант менш імовірний.
Herpes simplex virus isolation
Herpes simplex virus зазвичай викликає везикулярні ураження шкіри та слизових оболонок. Він не асоціюється з класичним інфекційним мононуклеозом і генералізованою лімфаденопатією. Ізоляція HSV не відповідає клінічним проявам.
Positive serum IgM antibodies for Herpes simplex virus
IgM-антитіла до Herpes simplex virus свідчать про гостру HSV-інфекцію, яка має іншу клінічну картину. Вона не характеризується задньошийною лімфаденопатією та ексудативним тонзилітом. Тому цей варіант є неправильним.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Герпесвіруси та аденовіруси