Гострий герпетичний гінгівостоматит є найпоширенішою первинною інфекцією, яку спричиняє вірус простого герпесу першого типу. Який матеріал треба взяти лікарю-стоматологу для лабораторного підтвердження діагнозу?

Чому це правильна відповідь

Гострий герпетичний гінгівостоматит спричинюється вірусом простого герпесу першого типу, який є ДНК-вмісним вірусом родини Herpesviridae. Це оболонковий вірус із ікосаедричним капсидом, здатний реплікуватися в епітеліальних клітинах слизових оболонок ротової порожнини. Первинна інфекція супроводжується масивним ураженням епітелію з розвитком внутрішньоклітинної цитопатичної дії. Основною особливістю патогенезу HSV-1 є реплікація вірусу безпосередньо в клітинах епітелію з формуванням характерних везикул, заповнених серозною рідиною. У цій рідині міститься велика кількість віріонів, що робить її найбільш інформативним матеріалом для прямої вірусологічної, імунологічної або молекулярно-генетичної діагностики. Під час первинного герпетичного гінгівостоматиту вірус локалізується переважно в уражених ділянках слизової оболонки. Вірусемія на цьому етапі не є провідною, тому кров не є оптимальним матеріалом для підтвердження діагнозу. Саме локальне ураження визначає вибір біоматеріалу. Для лабораторного підтвердження діагнозу використовують виявлення вірусного антигену, ДНК вірусу або цитопатичної дії вірусу в культурі клітин. Усі ці методи мають найвищу чутливість саме при дослідженні рідини з везикул, де концентрація вірусу є максимальною. Ключовою ознакою задачі є наявність герпетичних везикул при первинній інфекції HSV-1. Саме з цих елементів ураження доцільно брати матеріал, що забезпечує прямий причинно-наслідковий зв’язок між клінічними проявами та лабораторним підтвердженням інфекції.