MedOnline Тренуватись онлайн

A 56-year-old woman is rushed to the emergency department with sudden onset of severe chest pain radiating to her left arm and jaw. She has a history of periodic chest pain for which she uses nitroglycerine sublingually, but today her medication did not relieve the pain. Her blood pressure is 140/100 mm Hg, pulse - 130/min., respiratory rate-18/min., temperature - 37°C. A bedside electrocardiogram shows ST-segment elevation in leads II, III, and aVF. Blood is drawn and sent to the lab, which is positive for specific biomarker. A diagnosis of acute inferior myocardial infarction is made, and the patient is sent to the catheterization lab for angioplasty with stent placement. Which of the following is the most likely specific and sensitive biomarker of cardiac injury?

Чому це правильна відповідь

Гострий інфаркт міокарда супроводжується ішемічним некрозом кардіоміоцитів з руйнуванням сарколеми та масивним вивільненням внутрішньоклітинних білків у кров. Найвищу кардіоспецифічність серед усіх маркерів мають тропоніни I і T — регуляторні білки тонких актинових філаментів скоротливого апарату кардіоміоцитів. Тропонін I (cTnI) і тропонін T (cTnT) існують у серцевій тканині у вигляді специфічних ізоформ, які відрізняються від ізоформ скелетних м’язів на 40–50 % амінокислотної послідовності. При некрозі кардіоміоцитів спочатку вивільняється цитозольна фракція тропонінів (через 2–4 години від початку болю), потім повільніше — зв’язана з контрактильним апаратом фракція, що забезпечує діагностичне вікно до 10–14 діб. Концентрація тропонінів у крові зростає в 100–1000 разів порівняно з нормою (<0,01–0,04 мкг/л), що робить їх золотим стандартом діагностики інфаркту міокарда за критеріями ESC/ACC. Підвищення тропонінів I або T є патогномонічним для некрозу міокарда незалежно від причини (ішемічний інфаркт, міокардит, травма), тоді як інші ферменти (КФК-МВ, ЛДГ-1, АСТ) менш специфічні і підвищуються пізніше або при ураженні інших тканин. Саме визначення серцевих тропонінів I або T є єдиним лабораторним маркером, що підтверджує діагноз гострого інфаркту міокарда у пацієнтки з типовим ангінозним статусом, який не купірується нітрогліцерином.

Чому інші варіанти не підходять

Alanine aminopeptidase (AAP)
Аланін-амінопептидаза (ААП) є мембранозв’язаним ферментом проксимальних канальців нирок і тонкого кишечнику; її підвищення характерне для ураження нирок або жовчовивідних шляхів, але не для некрозу міокарда.
Alanine aminotransferase (ALAT)
Аланін-амінотрансфераза (АЛАТ) локалізована в цитозолі гепатоцитів; різке підвищення характерне для гострого гепатиту або токсичного ураження печінки, але не для інфаркту міокарда.
Lactate dehydrogenase 4 (LDH-4)
ЛДГ-4 (М₃Н₁) і ЛДГ-5 (М₄) є печінковими і скелетно-м’язовими ізоферментами; підвищення ЛДГ-4/5 характерне для ураження печінки, скелетних м’язів або гемолізу, а не для кардіоспецифічного некрозу.
Lactate dehydrogenase 5 (LDH-5)
ЛДГ-5 (М₄) переважно міститься в печінці і скелетних м’язах; її підвищення спостерігається при гепатиті, міозиті або травмі м’язів, але не є кардіоспецифічним маркером інфаркту міокарда.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Регуляція ензимних реакцій. Ензимодіагностика