MedOnline Тренуватись онлайн

У крові пацієнта, який хворіє на лейкопенію, виявили антилейкоцитарні антитіла. Який тип алергічної реакції за Кумбсом і Джеллом виник у чоловіка?

Чому це правильна відповідь

Виявлення антилейкоцитарних антитіл у крові при лейкопенії вказує на цитотоксичний тип алергічної реакції II типу за Кумбсом і Джеллом, де аутоантитіла класів IgG або IgM зв’язуються з антигенами на поверхні лейкоцитів, запускаючи їх деструкцію. Зв’язування антитіл активує систему комплементу через класичний шлях з утворенням мембраноатакуючого комплексу, що викликає лізис клітин, або опсонізацію з подальшим фагоцитозом макрофагами селезінки та печінки через Fc-рецептори, а також антитілозалежну клітинну цитотоксичність за участю NK-клітин. Це призводить до масивного руйнування лейкоцитів у периферичній крові з розвитком лейкопенії, підвищенням ризику інфекцій через порушення вродженого імунітету та можливим ураженням інших клітинних ліній при перехресній реактивності. Клінічно цитотоксичний тип проявляється панцитопенією або ізольованою лейкопенією при аутоімунних захворюваннях чи медикаментозній алергії, з швидким початком після сенсибілізації. Ускладнення включають тяжкі бактеріальні та вірусні інфекції через нейтропенію, геморагії при тромбоцитопенії чи анемію при еритроцитарних аутоантитілах. Саме цитотоксичний тип є ключовим через безпосереднє антитілозалежне пошкодження клітин-мішеней, тоді як інші типи не залучають антитіла проти власних клітинних антигенів. Цитотоксична реакція характеризується фіксацією антитіл на поверхні клітин з активацією комплементу чи ефекторних клітин, що точно відповідає виявленню антилейкоцитарних антитіл та лейкопенії. Інші типи гіперчутливості не пояснюють антитілозалежну деструкцію лейкоцитів.

Чому інші варіанти не підходять

Гіперчутливість сповільненого типу
Гіперчутливість сповільненого типу IV типу за Кумбсом і Джеллом опосередкована T-лімфоцитами з активацією Th1-клітин, продукцією IFN-γ та залученням макрофагів без участі антитіл. Вона викликає гранулематозне запалення чи контактний дерматит. Цей тип не пояснює лейкопенію через антилейкоцитарні антитіла, оскільки не залучає гуморальний імунітет.
Стимулюючий
Стимулюючий тип II типу характеризується антитілами, що зв’язуються з рецепторами та стимулюють їх функцію, наприклад антитіла до TSH-рецепторів при хворобі Грейвса. Це призводить до гіперфункції клітин-мішеней. При антилейкоцитарних антитілах розвивається деструкція, а не стимуляція лейкоцитів, тому механізм принципово відрізняється.
Імунокомплексний
Імунокомплексний тип III типу виникає при утворенні циркулюючих імунних комплексів з відкладенням у судинах та активацією комплементу з залученням нейтрофілів. Він проявляється васкулітом чи гломеруліонефритом. Антилейкоцитарні антитіла фіксуються безпосередньо на клітинах, а не утворюють розчинні комплекси, тому це не імунокомплексний тип.
Анафілактичний
Анафілактичний тип I типу опосередкований IgE з дегрануляцією опасистих клітин та базофілів при повторному контакті з алергеном, вивільняючи гістамін та лейкотрієни. Він викликає бронхоспазм, набряк чи анафілаксію. Анафілактичний тип не призводить до лейкопенії через антитіла IgG/M проти лейкоцитів.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Реактивність і алергія