A 65-year-old patient with a history of coronary artery disease presents to the doctor's office complaining of dizziness and sudden onset of a «bluish discoloration» of his skin. Physical examination reveals cyanotic patient. His blood pressure is 100/50 mm Hg, heart rate rate 110/min., respiratory 14/min. Laboratory testing is significant for methemoglobinemia. Which of the following medications did this patient most likely misuse?

Чому це правильна відповідь

Метгемоглобінемія є типом гіпоксії циркуляторно-тканинного характеру, де залізо гему в гемоглобіні окислюється з Fe2+ до Fe3+, втрачаючи здатність зв’язувати кисень, що призводить до зниження кисневої ємності крові та розвитку тканинної гіпоксії навіть при нормальному РаО2. Нітровазодилататори, такі як нітрогліцерин чи нітропрусид натрію, метаболізуються з вивільненням оксиду азоту, який активує гуанілатциклазу та підвищує цГМФ, але паралельно утворюються нітрити та інші окислювачі, що окислюють гемоглобін через пряму дію або через реактивні форми азоту з активацією NADH-залежної метгемоглобінредуктази в зворотному напрямку. Високі дози нітровазодилататорів перевищують ємність відновлювальних систем еритроцитів, зокрема цитохром b5-редуктази, що призводить до накопичення метгемоглобіну понад 10–20%, викликаючи ціаноз через характерний шоколадно-коричневий колір крові та синюшне забарвлення шкіри, незважаючи на нормальну оксигенацію. Клінічно це проявляється запамороченням, тахікардією як компенсаторною реакцією на гіпоксію та гіпотензією через вазодилатаційний ефект препарату. Ускладнення включають тяжку гіпоксію ЦНС з комою, лактоацидоз через анаеробний гліколіз та можливий летальний наслідок при рівні метгемоглобіну понад 50–70%. Саме нітровазодилататори є класичною причиною набутої метгемоглобінемії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця через їх широке застосування для купірування стенокардії. Нітровазодилататори безпосередньо генерують окислювачі в процесі метаболізму, що відрізняє їх від інших препаратів, які не впливають на окисний стан гему. Інші групи ліків не викликають метгемоглобінемію в терапевтичних дозах або роблять це опосередковано та рідко.