У пацієнта діагностовано мегалобластичну анемію. Укажіть сполуку, недостатня кількість якої може призводити до розвитку цієї хвороби.

Чому це правильна відповідь

Мегалобластична анемія розвивається внаслідок порушення синтезу ДНК в клітинах-попередниках еритропоезу через дефіцит ціанокобаламіну (вітаміну B12), що є кофактором двох ключових ферментів: метилмалоніл-КоА-мутази та метіонінсинтази. У реакції метіонінсинтази вітамін B12 у формі метилкобаламіну передає метильну групу від 5-метилтетрагідрофолату на гомоцистеїн, регенеруючи тетрагідрофолат, необхідний для синтезу тимідилату та пуринових основ. Блокада цього шляху призводить до накопичення 5-метилтетрагідрофолату та дефіциту активних форм фолату в клітинах, що порушує реплікацію ДНК з подовженням S-фази клітинного циклу та апоптозом частини попередників. У кістковому мозку це проявляється мегалобластичним типом кровотворення з появою великих аномальних еритроїдних попередників з асинхронним дозріванням ядра та цитоплазми, неефективним еритропоезом та інтрамедулярним гемолізом. Клінічно розвивається макроцитарна анемія з гіперхромією, панцитопенією через ураження всіх ростків та неврологічними порушеннями при демієлінізації через накопичення метилмалонової кислоти. Функціонально порушення ДНК-синтезу призводить до зниження кількості еритроцитів та їхньої деформабельності з скороченням тривалості життя. Наслідком є прогресуюча гіпоксія тканин, серцева недостатність через високий серцевий викид та можливий фунікулярний мієлоз з парестезіями і атаксією через вакуолізацію мієліну. Саме ціанокобаламін є правильним варіантом, оскільки ключовою патогенетичною ознакою мегалобластичної анемії є блокада фолатного циклу та синтезу ДНК через дефіцит B12, що безпосередньо пояснює мегалобластичні зміни в кістковому мозку. Інші сполуки не беруть участі в цих метаболічних шляхах і не викликають мегалобластичний тип анемії.