У хворого через добу після апендектомії у крові визначається нейтрофільний лейкоцитоз із регенеративним зсувом. Який найбільш вірогідний механізм розвитку лейкоцитозу у даному випадку?

Чому це правильна відповідь

Через добу після апендектомії (гострого запального процесу) у кров викидаються ендогенні пірогени (IL-1β, IL-6, TNF-α) з макрофагів та нейтрофілів осередку запалення, які стимулюють гіпоталамус і печінку до синтезу колонієстимулюючих факторів (G-CSF, GM-CSF) та інтерлейкіну-6. Ці цитокіни діють на кістковий мозок, різко посилюючи проліферацію та диференціацію мієлоїдних попередників у гранулоцитарному ряду, прискорюючи вихід з компартменту проліферації в компартмент дозрівання і резерву, а потім масивний викид молодих форм (паличкоядерних, юних, іноді мієлоцитів) у кров). Саме це і називається регенеративним зсувом лейкоцитарної формули вліво при нейтрофільному лейкоцитозі. Такий лейкоцитоз досягає піку на 1–3 добу після гострого запалення або операції і є фізіологічною реактивною відповіддю, спрямованою на швидке поповнення пулу нейтрофілів для боротьби з інфекцією та очищення рани. Без посилення лейкопоезу кількість лейкоцитів у крові не могла б зростати протягом доби і не більше ніж на 30–50% за рахунок лише резерву та перерозподілу, тоді як регенеративний зсув із появою молодих форм свідчить саме про активізацію кістковомозкового продукування.