У пацієнта віком 50 років, який п'є багато води через сильну спрагу, спостерігається виражена поліурія. Глюкоза крові — 4,8 ммоль/л, у сечі глюкози та ацетону не виявлено, сеча безбарвна, питома вага - 1,002-1,004. Яка причина поліурії?

Чому це правильна відповідь

Поліурія з полідипсією, низькою питомою вагою сечі та відсутністю глюкозурії вказує на нецукровий діабет, зумовлений недостатністю антидіуретичного гормону внаслідок ураження гіпоталамуса чи задньої долі гіпофіза. АДГ зв’язується з V2-рецепторами в збірних трубках нирок, активуючи аденілатциклазу з підвищенням цАМФ, що стимулює переміщення аквапоринів-2 до апікальної мембрани та підвищує пасивну реабсорбцію води за осмолярним градієнтом, створеним контртоковим механізмом петлі Генле. При дефіциті АДГ аквапорини-2 не інсертуються, збірні трубки стають непроникними для води, що призводить до масивного виведення розведеної сечі з низькою осмолярністю та питомою вагою, гіперосмолярністю плазми, яка стимулює осморецептори гіпоталамуса та викликає сильну спрагу. Клінічно це проявляється ноктурією, дегідратацією при обмеженні доступу до води та ризиком гіпернатріємії з неврологічними симптомами. Ускладнення включають хронічну дегідратацію, електролітні порушення та можливий шок при тяжкій поліурії. Саме недостатність АДГ є ключовою ланкою, оскільки порушує концентраційну функцію нирок на рівні збірних трубок, тоді як інші гормональні порушення викликають поліурію іншими механізмами або супроводжуються іншими змінами сечі. Відсутність глюкозурії та ацетонурії виключає осмотичний діурез цукрового діабету, а низька питома вага сечі підтверджує порушення концентрації, характерне саме для дефіциту АДГ. Інші варіанти не пояснюють гіпоосмолярну поліурію без метаболічних зсувів.