У пацієнта швидко розвиваються набряки. Зниження кількості яких білків сироватки крові призводить до їх виникнення?

Чому це правильна відповідь

Швидкий розвиток набряків у пацієнта є наслідком порушення колоїдно-осмотичного балансу крові через зниження концентрації альбумінів як основних білків, що створюють онкотичний тиск плазми. Альбуміни синтезуються гепатоцитами та становлять понад 50% загального білка плазми, забезпечуючи близько 80% онкотичного тиску завдяки великій кількості молекул і негативному заряду, що утримує катіони та воду в судинному руслі за принципом сил Старлінга. Зниження рівня альбумінів нижче критичного порогу зменшує онкотичний тиск, порушуючи рівновагу між гідростатичним тиском у капілярах та онкотичним тиском плазми, що призводить до виходу рідини в інтерстиціальний простір з формуванням транссудативних набряків. Гіпоальбумінемія розвивається при пригніченні синтезу в печінці через запалення чи цироз, масивній втраті з сечею при нефротичному синдромі або через кишечник при ентеропатіях, що активує вторинні механізми затримки натрію через ренін-ангіотензин-альдостеронову систему та антидіуретичний гормон, посилюючи набряки. Клінічно це проявляється швидким накопиченням рідини в залежних ділянках з ямкою при натисканні, асцитом чи анасаркою залежно від тяжкості. Ключовим патогенетичним механізмом є саме зниження онкотичного тиску через дефіцит альбумінів, що безпосередньо викликає транссудацію, тоді як глобулінів та фібриноген не мають значного внеску в онкотичний тиск через більшу молекулярну масу. Тривале зниження альбумінів призводить до ефективної гіповолемії з активацією симпатичної системи, прогресуванням затримки рідини, ризиком інфекцій через порушення транспорту імунних факторів та тромбозів через гемоконцентрацію. Саме альбуміни є домінуючими в регуляції розподілу позаклітинної рідини, тому їх дефіцит є центральною ланкою гіпоонкотичних набряків, на відміну від інших білкових фракцій з іншими функціями.