У хворого на тромбофлебіт нижніх кінцівок з’явився біль у грудній клітці, кровохаркання, наростаюча дихальна недостатність, при явищах якої він помер. На розтині діагностовано множинні інфаркти легень. Яка найбільш вірогідна причина їх розвитку в цьому випадку?

Чому це правильна відповідь

При тромбофлебіті глибоких вен нижніх кінцівок формується тромб у венозній системі великого кола кровообігу, який фіксується до стінки вени лише проксимальною частиною, а дистальна частина вільно флотиться в просвіті судини. Під дією венозного повернення та скорочень м’язів цей тромб відривається і як ембол мігрує з потоком венозної крові через праве передсердя та правий шлуночок у легеневу артерію та її гілки. Оклюзія легеневої артерії призводить до різкого припинення кровотоку в відповідній зоні легені при збереженому бронхіальному кровопостачанні та вентиляції, що створює зону «мертвого простору» з різким падінням перфузії при нормальній вентиляції. Внаслідок рефлекторного спазму бронхіол та вивільнення серотоніну, гістаміну, тромбоксану А2 з активованих тромбоцитів розвивається бронхоспазм, набряк інтерстицію та альвеол, внутрішньолегеневе шунтування крові. Гостре підвищення опору в малому колі кровообігу викликає перевантаження правого шлуночка тиском, його дилатацію та гостру правосерцеву недостатність. У зонах легені, дистальніше від оклюзії, через ішемію легеневої паренхіми та проникнення еритроцитів через пошкоджені капіляри формується геморагічний інфаркт легені, який клінічно проявляється раптовим болем у грудях, кровохарканням, задишкою та прогресуючою дихальною недостатністю. Множинні інфаркти легень при розтині свідчать про масивну або повторну тромбоемболію гілок легеневої артерії, що є класичним ускладненням венозного тромбозу нижніх кінцівок. Жоден інший механізм (тромбоз in situ легеневих судин чи емболія бронх бронхіальних артерій) не дає такої картини при наявності тромбофлебіту вен нижніх кінцівок.