У хворого на цукровий діабет змінилось значення рH та стало дорівнювати 7,3. Визначення компонентів якої буферної системи використовується для діагностики розладів кислотно-лужної рівноваги?

Чому це правильна відповідь

У хворого на цукровий діабет значення рН 7,3 свідчить про декомпенсований кетоацидоз, при якому накопичення кетонових кислот (β-оксимасляної та ацетооцтової) призводить до метаболічного ацидозу з підвищеною аніонною щілиною. Бікарбонатна буферна система (HCO₃⁻/H₂CO₃) є основною позаклітинною буферною системою крові (≈53 % буферної ємності плазми) і першою реагує на надлишок протонів за реакцією H⁺ + HCO₃⁻ ⇄ H₂CO₃ ⇄ CO₂ + H₂O, каталізованою карбоангідразою. При кетоацидозі концентрація бікарбонату різко знижується (зазвичай <15 ммоль/л), що безпосередньо відображає тяжкість метаболічного ацидозу і є первинним лабораторним критерієм його діагностики. Визначення фактичного бікарбонату, стандартного бікарбонату та base excess у газовому аналізі крові дозволяє точно встановити метаболічний характер порушення за формулою Гендерсона-Гассельбальха (рН = 6,1 + lg([HCO₃⁻]/(0,03×PCO₂))), де зниження [HCO₃⁻] є ключовим. Клінічно це супроводжується компенсаторною гіперпное Куссмауля, зниженням PCO₂, але первинним залишається дефіцит бікарбонату. Ускладненням є порушення функції ферментів, іонних насосів, гіперкаліємія, ризик аритмій та діабетична кома. Тому саме компоненти бікарбонатної системи (фактичний HCO₃⁻, стандартний HCO₃⁻, BE) є золотим стандартом лабораторної діагностики та моніторингу метаболічного ацидозу при цукровому діабеті. Ключова патогенетична ознака кетоацидозу — первинне зниження бікарбонату через титрування сильними органічними кислотами, що відрізняє його від респіраторних порушень, де первинно змінюється PCO₂.