У пацієнта діагностовано цироз печінки, який супроводжується асцитом та загальними порушеннями гемодинаміки. Який синдром ураження печінки виникає в цьому разі?

Чому це правильна відповідь

При цирозі печінки розвивається портальна гіпертензія як основний синдром, зумовлений підвищенням опору кровотоку в портальній системі через фіброзну перебудову паренхіми, формування регенераторних вузлів та компресію синусоїдів, що порушує нормальний ламінарний потік крові. Збільшення гідравлічного опору активує продукцію вазодилятаторів, таких як оксид азоту в ендотелії судин спланхнічної зони, що призводить до гіпердинамічного кровообігу з розширенням артеріол нутрощів, збільшенням портального притоку та подальшим підвищенням тиску в портальній вені. Одночасно розвивається спленомегалія через застій у селезінковій вені, активація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи через ефективну гіповолемію та затримка натрію і води з утворенням транссудату в черевній порожнині. Портальна гіпертензія призводить до формування портокавальних анастомозів з варикозним розширенням вен стравоходу, гемороїдальних вен та вен передньої черевної стінки, що клінічно проявляється асцитом через підвищення гідростатичного тиску в синусоїдах та зниження онкотичного тиску плазми при гіпоальбумінемії. Функціонально порушується детоксикаційна функція печінки з накопиченням аміаку та інших токсинів, але асцит і гемодинамічні зміни є прямим наслідком портального застою. Наслідком є ризик кровотечі з варикозних вен, спонтанного бактеріального перитоніту через транслокацію бактерій та прогресуюча печінкова недостатність через ішемію гепатоцитів. Саме портальна гіпертензія є правильним варіантом, оскільки ключовою патогенетичною ознакою цирозу з асцитом є механічне та функціональне підвищення тиску в портальній системі з транссудацією рідини в черевну порожнину та системними гемодинамічними змінами, що безпосередньо пояснює клінічну картину. Інші синдроми є вторинними або розвиваються при подальшій декомпенсації.