Пацієнту встановлено попередній діагноз: токсоплазмоз. Який біологічний матеріал використано для діагностики цього захворювання?

Чому це правильна відповідь

Токсоплазмоз є протозойним захворюванням, збудником якого є Toxoplasma gondii — внутрішньоклітинний паразит, що належить до типу Apicomplexa. Це облігатний внутрішньоклітинний паразит, який у людини існує у вигляді тахізоїтів та брадизоїтів, уражаючи переважно клітини ретикулоендотеліальної системи, нервової тканини та органів зору. Основним фактором патогенності токсоплазм є здатність до внутрішньоклітинного паразитування з ухиленням від імунної відповіді. Паразит активно розмножується в клітинах, поширюється гематогенним шляхом і формує хронічну інфекцію з тривалою персистенцією в організмі. Саме це зумовлює системний характер захворювання. Патогенез токсоплазмозу тісно пов’язаний із циркуляцією паразита в крові, особливо в гострій фазі захворювання. Через кров токсоплазми досягають різних органів і тканин, зокрема головного мозку, очей, лімфатичних вузлів. Імунна відповідь формується як гуморальна, так і клітинна, але не забезпечує повної елімінації збудника. Основу лабораторної діагностики токсоплазмозу становлять серологічні методи, спрямовані на виявлення специфічних антитіл класів IgM та IgG. Для цього використовують саме кров пацієнта, з якої отримують сироватку. Також можливе молекулярно-генетичне виявлення ДНК збудника в крові методом ПЛР. Ключовою ознакою з умови задачі є встановлення попереднього діагнозу токсоплазмозу, для підтвердження якого застосовують серологічну та молекулярну діагностику. Оскільки ці методи виконуються з використанням крові, саме вона є правильним і найбільш інформативним біологічним матеріалом.