У пацієнта виявлено змішану глистну інвазію: аскаридоз кишечника та трематодоз печінки. Який протигельмінтний препарат доцільно призначити у цьому разі?

Чому це правильна відповідь

Мебендазол належить до бензимідазолів широкого спектра дії і є єдиним препаратом серед наведених, що ефективний одночасно проти нематод (Ascaris lumbricoides) і трематод печінки (Clonorchis sinensis, Opisthorchis viverrini, Opisthorchis felineus, іноді Fasciola hepatica). Механізм дії полягає у селективному зв’язуванні з β-тубуліном гельмінтів, пригніченні полімеризації тубуліну в мікротрубочки, порушенні транспорту глюкози та секреторних гранул, блокує утворення АТФ у міточеному гліколізі, що призводить до іммобілізації та загибелі паразита протягом 2–3 діб. На молекулярному рівні мебендазол практично не всмоктується у ШКТ (біодоступність < 10 %), діє місцево у просвіті кишки на аскарид та інших кишкових нематод, а при трематодозах печінки системна резорбція незначна, але достатня для досягнення терапевтичної концентрації у жовчних ходах і паренхімі печінки, де локалізуються печінкові сисуни. Препарат має високу спорідненість до паразитарного тубуліну і мінімально впливає на тубулін людини, що забезпечує високу вибірковість дії. Клінічно мебендазол є препаратом вибору при змішаних гельмінтозах (ентеробіоз, аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз), а також при опісторхозі та клонорхозі. При фасціольозі активність нижча, але у разі змішаної інвазії з аскаридозом саме мебендазол (або альбендазол) дозволяє провести етіотропну терапію одним препаратом. Побічні ефекти мінімальні (біль у животі, діарея при масивній інвазії), препарат дозволений дітям від 2 років. Усі інші варіанти мають вузький спектр: левамізол і пірантел діють лише на нематоди (аскариди, анкілостоми), піперизину адипінат — тільки на аскариди та гострики, хлоксил — виключно на трематод (але застарілий, високотоксичний і у більшості країн вилучений з обігу). Саме широкий спектр мебендазолу робить його єдиним доцільним вибором при змішаній нематодо-трематодній інвазії.