Під час дослідження біоптату виявлено гранульому, що складається з лімфоцитів, плазматичних клітин, макрофагів із пінистою цитоплазмою (клітини Мікуліча) та великої кількості галінових куль. Для якого захворювання характерні такі показники?
- А Лепри
- Б Туберкульозу
- В Риносклероми Правильна
- Г Актиномікозу
- Д Сифілісу
Чому це правильна відповідь
Риносклерома є хронічним специфічним гранульоматозним запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, спричиненим Klebsiella rhinoscleromatis. Це захворювання характеризується повільним, прогресуючим перебігом із переважною локалізацією в носовій порожнині, носоглотці, гортані та трахеї, що зумовлює структурні зміни, стеноз та порушення дихання. Патологічний процес має продуктивний характер, тобто супроводжується проліферацією клітин, відкладенням фібрину та розвитком фіброзу, що призводить до стійкої деформації тканин. Мікроскопічно для риносклероми характерна гранульома, що складається з лімфоцитів, плазматичних клітин та епітеліоїдних макрофагів, серед яких виділяються великі клітини з вакуолізованою, пінистою цитоплазмою — клітини Мікуліча. Вони містять збудники та є патогномонічною ознакою риносклероми. Крім того, у тканині виявляється велика кількість гіалінових куль (тільця Рассела), які є скупченням імуноглобулінів, секретованих плазмоцитами, та свідчать про хронічний, затяжний перебіг процесу. Етіологічно захворювання пов’язане із персистенцією бактерій у макрофагах, що викликає тривалу активацію імунної відповіді, залучення плазмоцитів, посилену продукцію антитіл та відкладення імунних білків. Патоморфологічні зміни супроводжуються вираженим фіброзом, який поступово заміщує нормальну тканину та сприяє звуженню просвіту дихальних шляхів. Внаслідок цього розвиваються механічні порушення вентиляції та схильність до інфекційних ускладнень. Наслідками риносклероми є хронічна дихальна недостатність, постійні респіраторні симптоми та прогресуючий стеноз, який може потребувати хірургічної корекції. Гістологічне відсутність некрозу та казеозу, наявність специфічних клітин та гіалінових утворень відрізняє риносклерому від інших гранульоматозних захворювань. Це робить її унікальною формою хронічної гранульоматозної інфекції із виразною продуктивною реакцією. У контексті питання правильним є варіант "Риносклероми", оскільки тільки він відповідає поєднанню клітин Мікуліча та численних гіалінових куль, що є ключовими морфологічними ознаками цього процесу. Інші захворювання з групи гранульоматозів мають інші гістологічні характеристики та перебіг.