При розтині тіла дитини, померлої від серцевої недостатності, виявлено: розширення порожнин шлуночків серця. Мікроскопічно в стромі міокарда повнокров’я, набряк, розповсюджені інфільтрати з гістіоцитів, лімфоцитів, нейтрофілів, еозинофілів. Який найбільш імовірний діагноз?

Чому це правильна відповідь

Дифузнопроміжний ексудативний міокардит належить до гострих запальних уражень серця, які характеризуються дифузним поширенням запального процесу в інтерстиції міокарда без формування виражених вузлів чи гранульом. Макроскопічно серце може бути збільшене, в’яле, з розширенням порожнин, що відображає зниження скоротливої здатності міокарда внаслідок запального ураження та набряку. Такий тип ураження часто супроводжує вірусні інфекції та токсико-інфекційні процеси, особливо в дитячому віці, що пояснює розвиток серцевої недостатності. Мікроскопічно ключовими ознаками є дифузне повнокров’я мікросудин, виражений набряк строми та інфільтрація міжм’язового простору клітинами запалення змішаного типу. У складі інфільтрату визначаються гістіоцити, лімфоцити, нейтрофіли та еозинофіли, що вказує на активний, гострий та неспецифічний характер процесу. Переважання інтерстиціального ураження над пошкодженням кардіоміоцитів є морфологічною ознакою саме ексудативного проміжного міокардиту. Патогенетично процес пов’язаний із прямою ушкоджувальною дією інфекційних агентів та імунозапальною реакцією організму. Надлишок медіаторів запалення та підвищена проникність судин сприяють виходу плазми в інтерстицій, формуванню набряку та клітинної інфільтрації. Це призводить до порушення метаболізму та скоротливості кардіоміоцитів, що клінічно проявляється серцевою недостатністю. Ускладненнями можуть бути гостра серцева недостатність, порушення ритму, прогресуюча дилатація порожнин серця та розвиток хронічного кардіосклерозу у разі тривалого перебігу. В дитячому віці перебіг часто тяжкий через недостатні компенсаторні можливості міокарда та тонші кардіальні структури. Відповідь є правильною, оскільки в питанні описано саме дифузну інтерстиціальну інфільтрацію змішаними клітинними елементами з вираженим набряком і повнокров’ям, без ознак вузлоутворення чи специфічних гранульоматозних змін, що однозначно відповідає дифузнопроміжному ексудативному міокардиту.