Під час мікроскопічного дослідження біоптату нирки виявлено вогнища, у центрі яких розташовані зернисті еозинофільні маси, оточені інфільтратом із лімфоцитів, епітеліоїдних клітин і поодиноких клітин Пирогова-Лангханса. Який патологічний процес спостерігається у цьому випадку?
- А Альтеративне запалення
- Б Проліферація та диференціювання макрофагів
- В Гранулематозне запалення Правильна
- Г Коагуляційний некроз
- Д Казеозний некроз
Чому це правильна відповідь
Гранулематозне запалення є хронічним продуктивним запаленням, яке характеризується утворенням структурованих гранульом у відповідь на персистуючий патоген або інший агент, що організм не здатний елімінувати. Цей тип запалення має імунологічну природу та супроводжується активованою макрофагальною реакцією, трансформацією макрофагів в епітеліоїдні клітини та формуванням багатоядерних гігантських клітин типу Пирогова-Лангханса. У центрі гранульоми часто знаходяться некротичні або зернисті еозинофільні маси, що відображають результат дегенерації тканини або метаболічної активності. Мікроскопічно гранульоми складаються з центральної ділянки некробіотичних мас, оточеної епітеліоїдними клітинами, лімфоцитами, плазмоцитами та поодинокими гігантськими клітинами. Гігантські клітини Пирогова-Лангханса мають характерну морфологію з периферичним розташуванням ядер підковоподібної форми. Наявність зернистих еозинофільних мас у центрі відображає або дегенерацію тканини, або початкові прояви казеозу, але без повноцінної крухкої, сироподібної структури, характерної для казеозного некрозу. Патогенез гранулематозного запалення базується на активації Т-лімфоцитів, які секретують цитокіни, що стимулюють диференціювання макрофагів у епітеліоїдні клітини та формування гранульом. Така реакція спрямована на ізоляцію та контроль патогену, але часто не призводить до його повного знищення. Ураження нирки у контексті гранульоматозу може бути асоційоване з інфекційними агентами (Mycobacterium tuberculosis, Brucella), автоімунними процесами або реакцією на інертні частинки. Ускладнення включають фіброз, порушення функції органа, обструктивні зміни та прогресуючу ниркову недостатність, що пов’язано з розростанням сполучної тканини навколо гранульом та руйнуванням нефронів. Хронічність процесу веде до незворотних структурних змін і зниження фільтраційної здатності нирки. Описана морфологічна картина з наявністю епітеліоїдних клітин, лімфоцитів, гігантських клітин Пирогова-Лангханса та центральних еозинофільних мас є класичною для гранулематозного запалення і відрізняє його від інших форм запалення або некрозу, які не мають такої чіткої організації або клітинного складу.