MedOnline Тренуватись онлайн

Під час мікроскопічного дослідження біоптату нирки виявлено вогнища, у центрі яких розташовані зернисті еозинофільні маси, оточені інфільтратом із лімфоцитів, епітеліоїдних клітин і поодиноких клітин Пирогова-Лангханса. Який патологічний процес спостерігається у цьому випадку?

Чому це правильна відповідь

Гранулематозне запалення є хронічним продуктивним запаленням, яке характеризується утворенням структурованих гранульом у відповідь на персистуючий патоген або інший агент, що організм не здатний елімінувати. Цей тип запалення має імунологічну природу та супроводжується активованою макрофагальною реакцією, трансформацією макрофагів в епітеліоїдні клітини та формуванням багатоядерних гігантських клітин типу Пирогова-Лангханса. У центрі гранульоми часто знаходяться некротичні або зернисті еозинофільні маси, що відображають результат дегенерації тканини або метаболічної активності. Мікроскопічно гранульоми складаються з центральної ділянки некробіотичних мас, оточеної епітеліоїдними клітинами, лімфоцитами, плазмоцитами та поодинокими гігантськими клітинами. Гігантські клітини Пирогова-Лангханса мають характерну морфологію з периферичним розташуванням ядер підковоподібної форми. Наявність зернистих еозинофільних мас у центрі відображає або дегенерацію тканини, або початкові прояви казеозу, але без повноцінної крухкої, сироподібної структури, характерної для казеозного некрозу. Патогенез гранулематозного запалення базується на активації Т-лімфоцитів, які секретують цитокіни, що стимулюють диференціювання макрофагів у епітеліоїдні клітини та формування гранульом. Така реакція спрямована на ізоляцію та контроль патогену, але часто не призводить до його повного знищення. Ураження нирки у контексті гранульоматозу може бути асоційоване з інфекційними агентами (Mycobacterium tuberculosis, Brucella), автоімунними процесами або реакцією на інертні частинки. Ускладнення включають фіброз, порушення функції органа, обструктивні зміни та прогресуючу ниркову недостатність, що пов’язано з розростанням сполучної тканини навколо гранульом та руйнуванням нефронів. Хронічність процесу веде до незворотних структурних змін і зниження фільтраційної здатності нирки. Описана морфологічна картина з наявністю епітеліоїдних клітин, лімфоцитів, гігантських клітин Пирогова-Лангханса та центральних еозинофільних мас є класичною для гранулематозного запалення і відрізняє його від інших форм запалення або некрозу, які не мають такої чіткої організації або клітинного складу.

Чому інші варіанти не підходять

Альтеративне запалення
Альтеративне запалення характеризується домінуючим ушкодженням паренхіматозних клітин з дистрофією та некрозом, без вираженої продуктивної реакції. Воно не формує гранульом з епітеліоїдних клітин чи гігантських клітин, що відрізняє його від описаного процесу.
Проліферація та диференціювання макрофагів
Ця опція описує частину механізму запалення, але не є завершеним патологічним процесом. Хоча гранулематоз супроводжується активацією макрофагів, ключовим є формування структурованих гранульом, чого тут не зазначено. Це не відповідає морфології, поданій у завданні.
Коагуляційний некроз
Коагуляційний некроз характеризується збереженням тканинної архітектоніки з еозинофілією цитоплазми і кариопікнозом без організованої клітинної реакції навколо. Він не має структурованого периферичного інфільтрату з епітеліоїдних і гігантських клітин, що виключає цей варіант.
Казеозний некроз
Казеозний некроз є сироподібним, аморфним матеріалом без клітинних структур і є типовим для туберкульозу. У завданні описані лише зернисті еозинофільні маси, а не повноцінний казеоз, і присутній структурований клітинний інфільтрат, який формує гранульому. Це відрізняє процес від казеозу як окремого типу некрозу.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Хронічне запалення