Кетонові тіла у разі діабету синтезуються в печінці з ацетил-КоА. Під час розпаду якої сполуки утворюється ацетил-KoA?

Чому це правильна відповідь

При декомпенсованому цукровому діабеті (особливо типу 1) різке зниження активності інсуліну та підвищення контринсулярних гормонів (глюкагон, кортизол, катехоламіни, СТГ) призводить до масивної мобілізації жирних кислот з жирової тканини шляхом активації гормончутливої ліпази. Жирні кислоти транспортуються в печінку у вигляді комплексу з альбуміном, активуються до ацил-КоА та піддаються β-окисненню в матриксі мітохондрій гепатоцитів. Кожний цикл β-окиснення відщеплює двовуглецевий фрагмент у вигляді ацетил-КоА: R-CH₂-CH₂-CO-SCoA + FAD + NAD⁺ + CoA → R-CH=CH-CO-SCoA + FADH₂ + NADH, далі транс-Δ²-енойл-КоА → L-3-гідроксиацил-КоА → 3-кетоацил-КоА → R-CO-SCoA + ацетил-КоА. При надлишку ацетил-КоА (через блокаду циклу Кребса при низькому оксалоацетаті та пригніченні піруватдегідрогенази малоновим діалізом) ацетил-КоА спрямовується в кетогенез. У мітохондріях гепатоцитів дві молекули ацетил-КоА конденсуються ферментом тіолаза до ацетоацетил-КоА, далі HMG-CoA-синтазою (ключовий регуляторний фермент кетогенезу) утворюється 3-гідрокси-3-метилглутарил-КоА (HMG-CoA), який HMG-CoA-ліазою розщеплюється на ацетоацетат і ацетил-КоА. Ацетоацетат частково відновлюється до β-гідроксибутирату або спонтанно декарбоксилюється до ацетону. Саме жирні кислоти є практично єдиним джерелом ацетил-КоА для масивного кетогенезу при діабетичному кетоацидозі. Регуляція β-окиснення та кетогенезу здійснюється зниженням концентрації малоніл-КоА (інгібітор CPT-I) при низькому інсуліні та високому глюкагоні. Жодна інша сполука (лактат, глюкоза, гліцерин, глікогенні амінокислоти) не дає настільки великої кількості ацетил-КоА в умовах інсулінової недостатності, тому саме розпад жирних кислот є біохімічною причиною діабетичного кетоацидозу.