У жінки періодично виникають напади артеріальної гіпертензії, що супроводжуються головним болем, частим серцебиттям, виразною пітливістю, різким болем в надчеревній ділянці, збільшенням рівня глюкози в плазмі крові. В плазмі крові та сечі виявлений високий рівень метанефринів. Для якого пухлинного захворювання найхарактерніші такі симптоми?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку має місце ендокринна патологія, що належить до порушень гормональної регуляції з боку симпато-адреналової системи. Феохромоцитома є пухлиною хромафінної тканини, переважно мозкової речовини надниркових залоз, яка супроводжується надлишковою секрецією катехоламінів — адреналіну, норадреналіну та їх метаболітів. Ключовим патофізіологічним механізмом є автономна, неконтрольована продукція катехоламінів пухлинними клітинами. Це призводить до постійної або пароксизмальної стимуляції α- та β-адренорецепторів, що викликає генералізований вазоспазм, тахікардію, підвищення серцевого викиду та різке зростання артеріального тиску. Надлишок катехоламінів порушує вуглеводний обмін через активацію глікогенолізу та глюконеогенезу в печінці, а також пригнічення секреції інсуліну. Саме цим пояснюється підвищення рівня глюкози в плазмі крові, що є характерною метаболічною ознакою феохромоцитоми. Системна дія катехоламінів також обумовлює вегетативні прояви: виражену пітливість, головний біль, серцебиття та біль у надчеревній ділянці, пов’язаний зі спазмом судин внутрішніх органів. Пароксизмальний характер симптомів є наслідком періодичного викиду гормонів пухлиною. Визначальною діагностичною ознакою є високий рівень метанефринів у крові та сечі, які є стабільними метаболітами катехоламінів. Саме ця патогенетична і біохімічна особливість однозначно вказує на феохромоцитому і відрізняє її від інших ендокринних та неендокринних пухлин.