MedOnline Тренуватись онлайн

Жінка 33 років, яка тривалий час лікується з приводу хронічного поліартриту, скаржиться на підвищення артеріального тиску, зміни розподілу жирової тканини, порушення менструального циклу. З прийманням якого препарату пов'язані ці скарги?

Чому це правильна відповідь

Преднізолон є системним глюкокортикоїдом, який при тривалому застосуванні пригнічує гіпофізарно-наднирникову вісь, викликаючи вторинний медикаментозний гіперкортицизм. Він призводить до розвитку синдрому, клінічно подібного до хвороби Іценко-Кушінга, з характерними метаболічними та морфологічними змінами. Основними проявами є артеріальна гіпертензія, порушення менструального циклу, міопатія, остеопороз та специфічний перерозподіл жирової тканини з відкладенням жиру на тулубі, обличчі та шиї (центрипетальне ожиріння). На тканинному рівні глюкокортикоїди стимулюють ліпогенез і накопичення жиру в ділянці тулуба при одночасній ліполізі у периферичних тканинах. Вони спричиняють протеоліз у м’язах та сполучній тканині, що проявляється м'язовою слабкістю, атрофією та стоншенням шкіри. Порушення менструального циклу виникає внаслідок інгібіції гонадотропінів та безпосередньої антигонадотропної дії кортикостероїдів. Гіпертензія зумовлена мінералокортикоїдним ефектом преднізолону, що викликає затримку натрію і води, збільшення об’єму циркулюючої крові і підвищення периферичного судинного опору. Паралельно активуються катаболічні процеси, що призводить до гіперглікемії через інсулінорезистентність та стимуляцію глюконеогенезу, а також до дисліпідемії. Хронічна терапія глюкокортикоїдами асоціюється з ризиком виразкової хвороби, остеопорозу, інфекційних ускладнень та психічних порушень. Морфологічно в органах відзначаються жирові зміни, атрофія лімфоїдної тканини та остеопороз. При різкому припиненні прийому можливий гострий наднирниковий криз. У задачі всі клінічні ознаки — артеріальна гіпертензія, порушення розподілу жиру за типом центрального ожиріння та порушення менструального циклу — є характерними для екзогенного глюкокортикоїдного впливу. Єдиним препаратом серед запропонованих, який здатен викликати подібні системні ендокринні зміни при тривалому застосуванні, є преднізолон.

Чому інші варіанти не підходять

Синафлан
Синафлан є місцевим кортикостероїдом для зовнішнього застосування, який при адекватному використанні практично не має системної дії. Він не викликає перерозподілу жиру чи гіпертензії, що відрізняє його від преднізолону.
Беклометазон
Беклометазон застосовується інгаляційно при бронхіальній астмі і має мінімальну системну дію. При правильному застосуванні не викликає клініки гіперкортицизму, тому не відповідає описаним симптомам.
Індометацин
Індометацин є НПЗЗ і не впливає на метаболізм глюкокортикоїдів чи розподіл жиру. Він може спричиняти шлункові ускладнення, але не гормональні порушення, описані в задачі.
Бутадіон
Бутадіон є НПЗЗ з ризиком гематологічних та шлункових ускладнень, але не викликає системних ендокринних змін. Він не здатен спричинити гіперкортицизм або типове ожиріння.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Хвороби ендокринної системи